Консультація для батьків
«Як розвивати дрібну моторику дитини в дома»
Консультація для батьків
«Формування любові
до Батьківщини на основі
вивчення
національних культурних традицій»
Виховання любові до Батьківщини - важливе завдання морального виховання підростаючого покоління. Вітчизняні педагоги вважають за необхідне «...так керувати процесом виховання, щоб вже з дошкільного віку дітей турбувало теперішнє і майбутнє Вітчизни» (В.А. Сухомлинський)
«Будь сином
своєї батьківщини, глибоко відчуй свій зв'язок з рідною землею, по-синівськи
стався до неї, поверни сторицею те, що отримав від неї».
(К.Д
Ушинський)
Про
важливість залучення дитини до культури свого народу написано багато, оскільки
звернення до національної спадщини виховує повагу, гордість за землю, на якій
живеш. Саме акцент на знання історії народу, його культури допоможе в
подальшому з повагою та інтересом ставитися до культурних традицій інших
народів. Почуття любові до Батьківщини розвивається під впливом виховання.
Ставлення до батьківщини, її культури, історії, мови передається від батьків до
дітей. На основі любові до близьких людей - до матері, батька, бабусі, дідуся,
до рідної природи у дітей виховується інтерес до більш широкого кола явищ.
Молодшому
дошкільнику 3 - 4 років доступна лише зовнішня сторона невеликого кола
суспільних подій. Святкує разом з батьками День Незалежності України, День
міста Вінниці, Різдво, Великдень, не намагаючись розібратися в їх причинах. Дитина просто радіє веселому святу. Відчуття Батьківщини починається з захоплення тим,
що малюк бачить перед собою, чому він дивується і що викликає відгук у його
душі. Вже в цьому віці на близьких і конкретних прикладах діти знайомляться з
соціальною стороною спостережуваних явищ.
Дітей
старшого віку знайомлять з більш широким колом подій. Їм даються деякі
відомості про суспільне життя на основі розповідей, книг, показу ілюстрацій,
картин. Дітей цього віку в доступній формі знайомлять зі змістом, сенсом,
значенням деяких суспільних явищ, на основі вже наявних конкретних знань можна
поступово давати початкові уявлення про столицю України, про великі міста, про
рідне місто Вінницю.
У нашій
країні велике значення надається вивченню культурно-національних традицій
українського народу. Актуальним питанням спільної роботи ЗДО та сім'ї є виховання дітей в дусі дружби і взаєморозуміння народів, в дусі
глибокої поваги до рідної культури, культури народів спільного проживання.
Любов до сім'ї - цінна риса, на її основі легше виховувати більш складні
почуття і високі моральні якості.
З метою
виховання у дітей любові до Батьківщини використовуються прогулянки та
екскурсії, читання книг, розглядання ілюстрацій, бесіди про побачене,
прочитане, розповіді вихователя та його пояснення, відповіді на запитання
дітей.
Любов до
рідної природи, почуття невід'ємна від почуттів любові до Батьківщини. Красу
природи відобразили в своїй музиці композитори, в картинах - великі художники.
Народні пісні про природу рідного краю відомі нам ще з раннього дитинства.
Особливе місце серед них займають колискові пісні.
Картини
українських художників діти повинні наочно бачити на репродукціях і листівках.
Любов до рідного міста виховується при ознайомленні дітей з його визначними пам'ятками - новими будинками, красивими місцями, парками, пам'ятниками культури. Дітей слід привчати бачити ті зміни, які відбулися у рідному місті.
Для
виховання любові до свого народу, своєї Батьківщини величезне значення має
засвоєння дитиною рідної мови. У народній мові відбивається життя рідної
країни, її природа, особливості праці людей, традиції, звичаї.
«Чим глибше
ми увійшли в мову народу, тим глибше увійшли в його характер» - писав К. Д.
Ушинський.
Із
засвоєнням рідної мови дитина засвоює безліч понять, народних поглядів, у неї виховується смак до рідного слова, любов до народу, мовою якою говорить вона і
його батьки.
Особливо широко у вихованні дітей має застосовуватися народна творчість. Вона близька і зрозуміла дітям, і діє на них своєю чарівною простотою. Великий вплив на дітей справляє народна казка. В її образах дітям розкриваються звичаї і традиції народу, його характерні риси, його бажання і мрії, віра в правду і справедливість, відраза до жадібності і жадібності, ненависть до пригнічення. Казка стає надбанням дитини, впливає на його моральне виховання, сприяє вихованню любові до народу, до рідної природи, рідної мови.
У виховній роботі широко використовуються народні пісні, народні ігри, що відображають життя народу, його працю, побут і художні смаки.
ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ
ЯК ПОВОДИТИСЯ ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ ДОРОГОЮ ДО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
(наказ № 303 від 28.08.2024 року)
1. У випадку якщо повітряна тривога застала
Вас вдома, пройдіть до найближчого укриття, або залишайтесь в безпеці за
правилом «двох стін».
2. Якщо повітряна тривога застала Вас на
шляху до ЗДО, оберіть із дитиною безпечний шлях, далі оберіть найближче укриття
на мапі міста та перебувайте там до закінчення тривоги.
Обов’язково
слід повідомити вихователя про те, що по завершенню повітряної тривоги Ви
приведете дитину до закладу дошкільної освіти.
3. У випадку, якщо повітряна тривога застала
батьків з дітьми на території ЗДО, вони спускаються в укриття закладу та дотримуються
загальних правил евакуації.
4. Підтримуйте атмосферу взаємоповаги: не
турбуйте вихователів без нагальної потреби, адже під час повітряної тривоги
вони першочергово дбають про дітей.
5. Пам’ятайте, що закінчення повітряної
тривоги у ЗДО синхронне з повідомленнями від держави.
Маленькі поради про виховання великих помічників
Ø поливати
квіти;
Ø годувати
тварин;
Ø гуляти
із собакою (залежить від віку дитини);
Ø пилососити;
Ø прати
шкарпетки;
Ø прибирати
посуд;
Ø мити
посуд;
Ø підмітати;
витирати;
Ø складати
свої іграшки або речі;
Ø складати
речі до пральної машини;
Ø нести
неважку сумку з магазину;
Ø допомагати
мамі готувати;
Ø допомагати
татові лагодити щось;
Ø підписувати
листівки до свята;
Ø скласти
список закупівлі продуктів;
Ø готувати
просту страву самостійно (якщо ви навчите цього дитину);
Ø прикрашати
будинок до свята;
Ø опікуватися молодшим братиком або сестричкою (почитати або розважити).
Слід не тільки залучати дітей до домашньої праці, а й показувати необхідність нею займатися. Для цього можна використовувати гру «Кожній речі - своє місце». Привчаючи до порядку дітей, потрібно строго вимагати цього і від себе. У сім'ї можна ввести елемент змагань. Де діти з дорослими виконують трудові обов'язки граючись.Обов'язково слід залучати дітей до всіх домашніх справ. Нечіткі завдання можуть призвести дитину до розгубленності і небажання виконувати некоректну справу.
Поки для
дитини головний життєвий інтерес становить гра. Саме цей принцип і потрібно
враховувати, привчаючи малюка допомагати вдома. Грайте в гру «Хто швидше
прибере?», «У кого акуратніше лежить одяг?» або «Хто краще почистить взуття?».
Не забувайте хвалити дітей, а ще час від часу придумувати жартівні й серйозні
призи.
Зверніть
увагу на те, як ви ставитеся до результатів дитячої праці. Справді, малюк ще не
все може робити якісно, так, як це робимо ми, дорослі, аусунутинедоліки можна й
самостійно. Діти потребують допомоги дорослих і майстер – класу з господарських
справ без критики й спонукань.
У віці двох із половиною – трьох років усі діти починають цікавитися тим, що робимо ми, дорослі. Цим моментом і потрібно скористатися, щоб почати привчати дитину до допомоги вдома. Наше завдання – не знеохотити, а навпаки, стимулювати інтерес дитини. Звісно, ми самі значно швидше та якісніше підметемо, помиємо й почистимо. Але окриками: «Залиш негайно ганчірку!» або «Не лізь у воду!» ми назавжди відучимо дитину допомагати нам, дорослим.
Хваліть дитину вже за те, що в неї виникло бажання вам допомогти! Слід привчити дитину до правила : «Побачив непорядок - прибери, а не чекай виконання іншим членом сім'ї».
Дати дитині
зрозуміти, що вона вміє виконувати дії і обов'язки по господарству, тому що
засвоєння навичок домашньої праці проходить краще, коли дитина впевнена в собі,
і в неї нема комплексу неповноцінності за невміння. Будинок, повинен бути
місцем, де зігрівають серця.
На жаль
сьогодні можемо бачити в сім'ях розподіл праці на «чоловічу» і «жіночу». У
таких сім'ях квартира тримається на жінках, до чого звикає дівчинка, а тато
читає газету, дивиться телевізор - приклад для хлопчика. Ніколи не пізно
переглянути в сім'ї звичні норми, оптимізувати трудову діяльність, щоб виховати
повноцінну, виховану дитину.
Поважати домашню працю діти навчаться тільки тоді, коли слова дорослих, стосовно до неї будуть щирими. Звертання до дитини, як до рівної. Пояснення необхідності роботи, а не примушування виконати вимоги, є найбільш ефективним у залученні дитини до роботи по господарству.
Практичні поради, або алгоритм виховання
справжнього помічника
Починаємо
привчати раніше, щойно маля почне ходити й із захопленням вхопиться за мамин
віник. Діти сприймають чіткі й конкретні інструкції. Наприклад, краще не
говорити малюкові, що він повинен прибрати у своїй кімнаті. Говоріть коротко та
зрозуміло, пропонуючи дитині виконати відразу тільки одну – дві дії. - Прибери,
будь ласка, іграшки в коробку.
Як не виховати хлопчика занадто жіночним і не зробити з дівчинки довічну «попелюшку» - Деякі батьки переживають, що хлопчики, які з раннього дитинства багато допомагають удома, виростуть занадто жіночними, «підкаблучниками» і «хатніми господинями». Але цього навряд чи слід боятися. Адже багато дорослих чоловіків зізнаються, що в дитинстві допомагали своїм мамам. Доручайте хлопчикові таку роботу, що вимагає фізичних зусиль: принести сумки, щось полагодити, зустріти вас із роботи (це теж є допомогою). Підкреслюйте його чоловічу роль і запевняйте, що без нього ви б нізащо не впоралися з якоюсь справою, тому що ви жінка. Ураховуйте інтереси дитини і не намагайтеся змусити її виконувати те, що їй не подобається.
Наприклад,
якщо хлопчикові не подобається мити посуд, то домовтеся, що це робитимете ви, а
він відповідатиме за прогулянки із собакою й чищення сімейного взуття.
Батьків дівчаток турбує інше. А якщо їх донька, активно допомагаючи вдома сьогодні, звикне до «чорної» хатньої роботи й так на все життя й залишиться «попелюшкою»? Але ж так може відбутися лише в тому випадку, якщо ви самі не працюєте, навантажуючи тільки дитину. Якщо ж ви спільно прибираєте, чесно ділите між собою обов`язки, то навряд чи дівчинка все життя виконуватиме всю хатню роботу.
Помилка
багатьох батьків полягає не в тому, що вони дуже хочуть, щоб їхні діти
навчалися (займалися спортом, грали на музичних інструментах, вивчали іноземні
мови, танцювали тощо), а в тому, що вони хочуть цього замість своїх дітей.
Стикаючись з небажанням дитини робити що-небудь їй належне - вчитися, доглядати
за собою, допомагати по дому – де-які батьки стають на шлях підкупу».
Батьки погоджуються платити дитині (грошима, речами, задоволеннями), якщо вона буде робити те, що від неї хочуть. Цей шлях не тільки небезпечний в психологічному плані, але і мало ефективний. Зазвичай справа кінчається тим, що претензії дитини ростуть не по днях, а по годинах.
Якщо ви помічаєте, що у вашої дитини егоїстичні риси характеру проявляються досить часто, то замисліться над тим, чи надаєте ви їй можливість проявляти турботу про інших? Егоїзм - це риса характеру, яка вирощується і плекається самими батьками.
УСПІХІВ,
ВАМ, ДОРОГІ ДОРОСЛІ!
ПОРАДИ БАТЬКАМ
«Щоб літо залишило тільки приємні спогади. Літні поради»
Шановні батьки!
Консультація для батьків на тему:
«Традиції родинні єднають
покоління»
Особиста сила людини безпосередньо залежить від сили її роду. До свого коріння українці ставляться з великою повагою. Справжня сім'я робить людину більш згуртованою, душевною, стійкою до різних соціальних негараздів. Щоб сім'я була дійсно родиною, а не просто зібранням родичів, необхідні сімейні традиції.
Поєднання слів «сім’я» і «традиція» вже само по собі є багатозначним. Ці
два поняття настільки тісно пов’язані, що уявити їх разом не складає труднощів.
У перекладі з латинської «традиція» означає процес передачі спадщини від одного
покоління до іншого. А коли ми говоримо про сімейні традиції, на думку відразу
приходить стіл з пирогами і пишне гуляння, в якому беруть участь як немовлята,
так і прикрашені сивиною бабусі. Бути впевненим у житті може тільки той,
хто пам’ятає і шанує своїх пращурів та їхні традиції.
Традиції заслуговують на окрему розмову особливо в сімейному контексті.
До сімейних традицій можна віднести сповідування певної релігії, здоровий
спосіб життя, суворе дотримання норм моралі. І все-таки «справжня» сімейна
традиція — це щось унікальне, особливе, «ексклюзивне», притаманне лише
конкретній спільноті. Це можуть бути геть прості й майже невловимі речі: ритм
життя, особливості побуту, розпорядок дня, тональність спілкування, нюанси
взаємовідносин. Чи якісь прості, звичні дії, прості зворушливі знаки уваги, милі
дрібнички, які повторюються з дня у день і зберігаються роками. Поцілунок у
щоку на прощання та по поверненні, прощальний жест у вікні, прогулянка перед
сном, вечірня казка, сімейні читання, спільні прибирання чи суботня зустріч із
друзями — все це регламентує життя, створює саме той сімейний затишок, якого
всі так прагнуть і до якого мріють повертатися після розлуки.
Звичний устрій життя перетворює сім’ю на острівець безпеки й надійності в
цьому бурхливому, часом жорстокому і непередбачуваному світі.
Сімейні традиції роблять сім’ю дружною, родинні зв’язки стають міцнішими і
переважає взаєморозуміння, значно зменшується кількість сварок. Якщо шанують
статути сім’ї, результатом буде:
а) діти будуть прислухатися до думки батьків;
б) батьки в свою чергу проявляють більше розуміння до труднощів дітей і
знаходять оптимальний варіант їх вирішення. Життєвий досвід передається від
покоління до покоління не для того, що б показати свої досягнення.
Перелік того, що можна віднести до сімейних традицій, може бути
нескінченним. Однак, їх умовно можна розділити на загальні, які притаманні
багатьом людям в різних варіаціях, і абсолютно унікальні.
Сімейна рада - це величезна підтримка для всієї родини і
місце для діалогу. Тут можливе обговорення різних питань і нестандартних
рішень. Потрібно лише бути позитивно налаштованими і йти назустріч один одному.
Спільні подорожі. Якщо дозволяють обставини, багато хто
проводить відпустку всі разом, по можливості вирушаючи на море або в інше
місто. А є ті, які вважають за краще щорічні виїзди на дачу влітку, де
відпочинок на природі поєднується з трудовими обов'язками. Будь-яка така
поїздка приносить багато позитиву кожному її учаснику, вона зміцнює відносини.
Сімейна фотосесія є відображенням вічних сімейних
цінностей: домашнього затишку, безмірного сімейного щастя, теплих взаємин
рідних людей. Практично в будь-якій сім'ї на поличці шафи зберігаються
фотоальбоми з сімейними знімками, на яких відображені найбільш важливі й
зворушливі моменти життя. Фотоальбоми із задоволенням розглядають гості, родичі
і друзі, та й кожен з членів сім'ї, включаючи старших дітей, із задоволенням
час від часу гортає сторінки, згадуючи кращі пережиті моменти. Нерідко сімейні
фотографії в красивих рамках прикрашають стіни будинку, їх використовують в
якості заставки для робочого столу комп'ютера.
Спільні ігри. У вік комп'ютерів, телевізорів і
нескінченного числа розваг, зайняти дитину дуже просто. Однак найтеплішими
спогадами з дитинства будуть саме ті, коли малюк грав разом з батьками. Це
можуть бути настільні ігри або активний відпочинок на природі, головне, щоб у
грі брали участь усі близькі.
Поцілунки і обійми. Психологи стверджують - щоб відчувати
себе щасливим потрібно мінімум вісім обіймів в день. А дітям потрібно ще більше.
Так що обіймайте малюків з будь-якого приводу. А поцілунок на ніч стане
прекрасним завершенням дня і для дитини, і для батьків.
Сімейний вихід у світ. Проста, але дуже приємна сімейна
традиція - раз на місяць (а краще - у вихідні) вибиратися в кінотеатр на
багатообіцяючу новинку, в Макдональдс на «свято живота», за місто - на водну,
кінну або пішу прогулянку. Не має особливого значення - чи ви будете збирати
червоні листя в парку або знімати «красоти» з колеса огляду, головне - провести
час у сімейному колі і зарядитися свіжими враженнями і позитивом.
Спільний шопінг. Сімейні подорожі по супермаркетам та
іншим магазинам міста - відмінний спосіб підняти собі настрій та навчити
молодших дітлахів науці економії, рахунку, правильному вибору речей і корисних
продуктів.
Читання казки на ніч і спів колискових малюкам. Вечірнє
читання не тільки розвиває фантазію дитини, а й налаштовує його на спокійний
лад, доречний перед сном, а голос матері завжди заспокоює і заколисує.
Вечір у колі сім'ї. Відмінна традиція - хоча б раз на тиждень
забувати про свої справи і влаштовувати веселі посиденьки на дивані всією
сім'єю. Неважливо - турнір з шахів, конкурс на збирання пазлів, будівництво
намету з ковдр посеред кімнати з наступним вечором цікавих історій при
світлі ліхтарика - аби всім було весело, цікаво і смачно.
Традиції є сімейними цінностями. Звичаї об’єднують покоління і зберігають
історію ваших предків. Традиції трохи змінюються залежно від часу і
навколишнього суспільства. Молоді сім’ї будують нові традиції на фундаменті
переданих їм традицій від їх сімей. Сімейні свята дуже добре впливають на
сімейні стосунки між батьками і дітьми особливо. Намагайтеся збирати ваших
рідних і близьких для приємного проведення часу.
Сімейні традиції слугують своєрідним оберегом, допомагають виживати,
особливо в періоди потрясінь, катаклізмів, економічних криз, вимушених
переїздів… Навіть видозмінюючись, можливо, стаючи трохи скромнішими і
раціональнішими, вони все одно захищають сімейний човен від штормів та негоди.
Коли сьогодення складне, а майбутнє непевне, традиції сприяють сімейному
порозумінню, впевненості, що в найскрутнішу хвилину рідні будуть поруч. Спільні
традиції об’єднують родину в одну непереможну спільноту, яка здатна захистити
кожного її члена від будь-яких негараздів…
Не турбуйтесь, якщо у вашій родині ще мало традицій. Чудово те,
що ви можете започаткувати їх у будь-який час, у будь-якому місці, і ваші
набуті традиції будуть мати позитивний вплив на членів сім'ї, незалежно від
того, скільки їм років.
Нехай у кожній родині панує щастя, любов, розуміння, злагода, сімейне тепло та затишок!
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ «Пізнавальні ігри як інструмент розвитку дитини» Пізнавальна гра — це не просто весела справа. Під...