Маленькі поради про виховання великих помічників

Домашня праця – для дітей дуже цікава. 

Важливі справи, у яких вам може допомогти дитина:

Ø поливати квіти;

Ø годувати тварин;

Ø гуляти із собакою (залежить від віку дитини);

Ø пилососити;

Ø прати шкарпетки;

Ø прибирати посуд;

Ø мити посуд;

Ø підмітати; витирати;

Ø складати свої іграшки або речі;

Ø складати речі до пральної машини;

Ø нести неважку сумку з магазину;

Ø допомагати мамі готувати;

Ø допомагати татові лагодити щось;

Ø підписувати листівки до свята;

Ø скласти список закупівлі продуктів;

Ø готувати просту страву самостійно (якщо ви навчите цього дитину);

Ø прикрашати будинок до свята;

Ø опікуватися молодшим братиком або сестричкою (почитати або розважити).

       Слід не тільки залучати дітей до домашньої праці, а й показувати необхідність нею займатися. Для цього можна використовувати гру «Кожній речі - своє місце». Привчаючи до порядку дітей, потрібно строго вимагати цього і від себе. У сім'ї можна ввести елемент змагань. Де діти з дорослими виконують трудові обов'язки граючись.Обов'язково слід залучати дітей до всіх домашніх справ. Нечіткі завдання можуть призвести дитину до розгубленності і небажання виконувати некоректну справу.

        Поки для дитини головний життєвий інтерес становить гра. Саме цей принцип і потрібно враховувати, привчаючи малюка допомагати вдома. Грайте в гру «Хто швидше прибере?», «У кого акуратніше лежить одяг?» або «Хто краще почистить взуття?». Не забувайте хвалити дітей, а ще час від часу придумувати жартівні й серйозні призи.

 Зверніть увагу на те, як ви ставитеся до результатів дитячої праці. Справді, малюк ще не все може робити якісно, так, як це робимо ми, дорослі, аусунутинедоліки можна й самостійно. Діти потребують допомоги дорослих і майстер – класу з господарських справ без критики й спонукань.

         У віці двох із половиною – трьох років усі діти починають цікавитися тим, що робимо ми, дорослі. Цим моментом і потрібно скористатися, щоб почати привчати дитину до допомоги вдома. Наше завдання – не знеохотити, а навпаки, стимулювати інтерес дитини. Звісно, ми самі значно швидше та якісніше підметемо, помиємо й почистимо. Але окриками: «Залиш негайно ганчірку!» або «Не лізь у воду!» ми назавжди відучимо дитину допомагати нам, дорослим.

Хваліть дитину вже за те, що в неї виникло бажання вам допомогти! Слід привчити дитину до правила : «Побачив непорядок - прибери, а не чекай виконання іншим членом сім'ї».

      Дати дитині зрозуміти, що вона вміє виконувати дії і обов'язки по господарству, тому що засвоєння навичок домашньої праці проходить краще, коли дитина впевнена в собі, і в неї нема комплексу неповноцінності за невміння. Будинок, повинен бути місцем, де зігрівають серця.

    На жаль сьогодні можемо бачити в сім'ях розподіл праці на «чоловічу» і «жіночу». У таких сім'ях квартира тримається на жінках, до чого звикає дівчинка, а тато читає газету, дивиться телевізор - приклад для хлопчика. Ніколи не пізно переглянути в сім'ї звичні норми, оптимізувати трудову діяльність, щоб виховати повноцінну, виховану дитину.

     Поважати домашню працю діти навчаться тільки тоді, коли слова дорослих, стосовно до неї будуть щирими. Звертання до дитини, як до рівної. Пояснення необхідності роботи, а не примушування виконати вимоги, є найбільш ефективним у залученні дитини до роботи по господарству.

 Практичні поради, або алгоритм виховання справжнього помічника

 Починаємо привчати раніше, щойно маля почне ходити й із захопленням вхопиться за мамин віник. Діти сприймають чіткі й конкретні інструкції. Наприклад, краще не говорити малюкові, що він повинен прибрати у своїй кімнаті. Говоріть коротко та зрозуміло, пропонуючи дитині виконати відразу тільки одну – дві дії. - Прибери, будь ласка, іграшки в коробку.

  Як не виховати хлопчика занадто жіночним і не зробити з дівчинки довічну «попелюшку» - Деякі батьки переживають, що хлопчики, які з раннього дитинства багато допомагають удома, виростуть занадто жіночними, «підкаблучниками» і «хатніми господинями». Але цього навряд чи слід боятися. Адже багато дорослих чоловіків зізнаються, що в дитинстві допомагали своїм мамам. Доручайте хлопчикові таку роботу, що вимагає фізичних зусиль: принести сумки, щось полагодити, зустріти вас із роботи (це теж є допомогою). Підкреслюйте його чоловічу роль і запевняйте, що без нього ви б нізащо не впоралися з якоюсь справою, тому що ви жінка. Ураховуйте інтереси дитини і не намагайтеся змусити її виконувати те, що їй не подобається.

     Наприклад, якщо хлопчикові не подобається мити посуд, то домовтеся, що це робитимете ви, а він відповідатиме за прогулянки із собакою й чищення сімейного взуття.

     Батьків дівчаток турбує інше. А якщо їх донька, активно допомагаючи вдома сьогодні, звикне до «чорної» хатньої роботи й так на все життя й залишиться «попелюшкою»? Але ж так може відбутися лише в тому випадку, якщо ви самі не працюєте, навантажуючи тільки дитину. Якщо ж ви спільно прибираєте, чесно ділите між собою обов`язки, то навряд чи дівчинка все життя виконуватиме всю хатню роботу.

     Помилка багатьох батьків полягає не в тому, що вони дуже хочуть, щоб їхні діти навчалися (займалися спортом, грали на музичних інструментах, вивчали іноземні мови, танцювали тощо), а в тому, що вони хочуть цього замість своїх дітей. Стикаючись з небажанням дитини робити що-небудь їй належне - вчитися, доглядати за собою, допомагати по дому – де-які батьки стають на шлях підкупу».

     Батьки погоджуються платити дитині (грошима, речами, задоволеннями), якщо вона буде робити те, що від неї хочуть. Цей шлях не тільки небезпечний в психологічному плані, але і мало ефективний. Зазвичай справа кінчається тим, що претензії дитини ростуть не по днях, а по годинах.

     Якщо ви помічаєте, що у вашої дитини егоїстичні риси характеру проявляються досить часто, то замисліться над тим, чи надаєте ви їй можливість проявляти турботу про інших? Егоїзм - це риса характеру, яка вирощується і плекається самими батьками.

УСПІХІВ, ВАМ, ДОРОГІ ДОРОСЛІ!

 

 ПОРАДИ БАТЬКАМ

«Щоб літо залишило тільки приємні спогади. Літні поради»

Шановні батьки!

    Літо - найсприятливіший час, коли необхідно використовувати всі наявні можливості для оздоровлення дитини. Діти все більше часу проводять влітку на вулиці, на дачі з батьками, виїжджають на відпочинок в ліс і на водойми. 

У чому ж небезпека прогулянок на свіжому повітрі?

Травми.

Отруєння отруйними грибами і рослинами.

Тепловий удар.

Укуси комах.

Безпечна поведінка в лісі

   Прогулянка в ліс - це дуже хороший відпочинок, який зміцнює здоров'я, знайомить дитину з рідною природою. Але є деякі правила, з якими дорослі повинні обов'язково ознайомити дитину, так як ліс може таїти в собі небезпеку. Розкажіть дитині про отруйні гриби  і рослинах, які ростуть в лісі, на полях і луках. Поясніть, що треба бути обережними і відучитися від шкідливої звички пробувати все підряд (ягоди, травинки).

    Нагадуйте дитині, що йому ні в якому разі не можна ходити по лісі одному, потрібно триматися завжди поруч з батьками. Але що робити, якщо він чимось захопився і не помітив, як заблукав?

Поясніть дитині, що не потрібно піддаватися паніці і бігти, куди очі дивляться. Як тільки загубив батьків, слід кричати голосніше, щоб можна було знайти один одного по голосу, і залишатися на місці. Малюк повинен знати, що його обов'язково будуть шукати.

Сонце добре, але в міру

    Влітку діти максимальний час повинні проводити на повітрі. Найбільша небезпека - перегрів організму, сонячні опіки, сонячний удар, оскільки маленька дитина має менш досконалою терморегуляцію і шкіра його дуже ніжна. Повітряні ванни можна проводити під навісом або в тіні дерев. При цьому потрібно дотримуватися принципу поступового оголення тіла дитини. Спочатку від одягу звільняються руки і ноги, а потім інші частини тіла. Повітряні ванни особливо рекомендовані дітям з ослабленим організмом. Кращий час проведення - з 9 до 12 години, на півдні - з 8 до 10 годин. Кожну повітряну ванну найкраще закінчувати водної процедурою.

Небезпеки, пов'язані з подорожжю на особистому транспорті

      Для маленьких пасажирів основним і найефективнішим засобом захисту є автокрісло, сконструйоване з урахуванням всіх особливостей дитячого організму, індивідуально підібране за зростом і вагою дитини і правильно встановлене в машині.

       Не можна пристібатися і одним ременем з дитиною - при зіткненні ви просто роздушите її своєю вагою. Садіть дітей на найбезпечніші місця (середину або праву частину заднього сидіння). Пристібайте дитину ременями безпеки. Не дозволяйте дитині стояти між сидіннями, висовуватися з вікна, виставляти руки, знімати блок з дверей, чіпати ручки під час руху. Виходити з машини дитині можна тільки після дорослого.

Запобіжні заходи, пов'язані з купаннями у водоймах

     Головна умова безпеки - купатися в супроводі когось із дорослих. Необхідно пояснити дитині, чому не слід купатися в незнайомому місці, особливо там, де немає інших відпочиваючих. Дно водойми може таїти чимало небезпек.

      Ретельно огляньте місце відпочинку і купання. Перевірте, чи немає битого скла, гострих каменів і інших небезпечних предметів. Не забувайте надіти на дитину головний убір. Розташовуйтеся з дитиною в тіні дерев, уникаючи прямих сонячних променів. Заходьте з дитиною в воду поступово. Різке занурення розпаленого тіла в прохолодну воду може спровокувати збій серцебиття і судоми. Не допускайте переохолодження дитини у воді. Чергуйте купання з іграми на березі.

Безпека при спілкуванні з тваринами

      Дітям потрібно прищеплювати не тільки любов до тварин, а й повагу до їх способу життя. Необхідно пояснити дітям, що можна робити і чого не можна допускати при контактах з тваринами.

       Наприклад, можна годувати бездомних собак і кішок, але не можна їх чіпати і брати на руки. Не можна підходити до незнайомих собакам, турбувати їх під час сну, їжі, догляду за цуценятами, відбирати те, у що грають собаки.

     Нагадуйте дітям, що і від кішок, і від собак передаються людям хвороби - лишаї, короста, сказ. Після того, як погладив тварину, обов'язково потрібно вимити руки з милом.

       Якщо вкусила собака або кішка, відразу ж потрібно сказати про це батькам, щоб вони негайно відвели до лікаря.