Маленькі поради про виховання великих помічників

Домашня праця – для дітей дуже цікава. 

Важливі справи, у яких вам може допомогти дитина:

Ø поливати квіти;

Ø годувати тварин;

Ø гуляти із собакою (залежить від віку дитини);

Ø пилососити;

Ø прати шкарпетки;

Ø прибирати посуд;

Ø мити посуд;

Ø підмітати; витирати;

Ø складати свої іграшки або речі;

Ø складати речі до пральної машини;

Ø нести неважку сумку з магазину;

Ø допомагати мамі готувати;

Ø допомагати татові лагодити щось;

Ø підписувати листівки до свята;

Ø скласти список закупівлі продуктів;

Ø готувати просту страву самостійно (якщо ви навчите цього дитину);

Ø прикрашати будинок до свята;

Ø опікуватися молодшим братиком або сестричкою (почитати або розважити).

       Слід не тільки залучати дітей до домашньої праці, а й показувати необхідність нею займатися. Для цього можна використовувати гру «Кожній речі - своє місце». Привчаючи до порядку дітей, потрібно строго вимагати цього і від себе. У сім'ї можна ввести елемент змагань. Де діти з дорослими виконують трудові обов'язки граючись.Обов'язково слід залучати дітей до всіх домашніх справ. Нечіткі завдання можуть призвести дитину до розгубленності і небажання виконувати некоректну справу.

        Поки для дитини головний життєвий інтерес становить гра. Саме цей принцип і потрібно враховувати, привчаючи малюка допомагати вдома. Грайте в гру «Хто швидше прибере?», «У кого акуратніше лежить одяг?» або «Хто краще почистить взуття?». Не забувайте хвалити дітей, а ще час від часу придумувати жартівні й серйозні призи.

 Зверніть увагу на те, як ви ставитеся до результатів дитячої праці. Справді, малюк ще не все може робити якісно, так, як це робимо ми, дорослі, аусунутинедоліки можна й самостійно. Діти потребують допомоги дорослих і майстер – класу з господарських справ без критики й спонукань.

         У віці двох із половиною – трьох років усі діти починають цікавитися тим, що робимо ми, дорослі. Цим моментом і потрібно скористатися, щоб почати привчати дитину до допомоги вдома. Наше завдання – не знеохотити, а навпаки, стимулювати інтерес дитини. Звісно, ми самі значно швидше та якісніше підметемо, помиємо й почистимо. Але окриками: «Залиш негайно ганчірку!» або «Не лізь у воду!» ми назавжди відучимо дитину допомагати нам, дорослим.

Хваліть дитину вже за те, що в неї виникло бажання вам допомогти! Слід привчити дитину до правила : «Побачив непорядок - прибери, а не чекай виконання іншим членом сім'ї».

      Дати дитині зрозуміти, що вона вміє виконувати дії і обов'язки по господарству, тому що засвоєння навичок домашньої праці проходить краще, коли дитина впевнена в собі, і в неї нема комплексу неповноцінності за невміння. Будинок, повинен бути місцем, де зігрівають серця.

    На жаль сьогодні можемо бачити в сім'ях розподіл праці на «чоловічу» і «жіночу». У таких сім'ях квартира тримається на жінках, до чого звикає дівчинка, а тато читає газету, дивиться телевізор - приклад для хлопчика. Ніколи не пізно переглянути в сім'ї звичні норми, оптимізувати трудову діяльність, щоб виховати повноцінну, виховану дитину.

     Поважати домашню працю діти навчаться тільки тоді, коли слова дорослих, стосовно до неї будуть щирими. Звертання до дитини, як до рівної. Пояснення необхідності роботи, а не примушування виконати вимоги, є найбільш ефективним у залученні дитини до роботи по господарству.

 Практичні поради, або алгоритм виховання справжнього помічника

 Починаємо привчати раніше, щойно маля почне ходити й із захопленням вхопиться за мамин віник. Діти сприймають чіткі й конкретні інструкції. Наприклад, краще не говорити малюкові, що він повинен прибрати у своїй кімнаті. Говоріть коротко та зрозуміло, пропонуючи дитині виконати відразу тільки одну – дві дії. - Прибери, будь ласка, іграшки в коробку.

  Як не виховати хлопчика занадто жіночним і не зробити з дівчинки довічну «попелюшку» - Деякі батьки переживають, що хлопчики, які з раннього дитинства багато допомагають удома, виростуть занадто жіночними, «підкаблучниками» і «хатніми господинями». Але цього навряд чи слід боятися. Адже багато дорослих чоловіків зізнаються, що в дитинстві допомагали своїм мамам. Доручайте хлопчикові таку роботу, що вимагає фізичних зусиль: принести сумки, щось полагодити, зустріти вас із роботи (це теж є допомогою). Підкреслюйте його чоловічу роль і запевняйте, що без нього ви б нізащо не впоралися з якоюсь справою, тому що ви жінка. Ураховуйте інтереси дитини і не намагайтеся змусити її виконувати те, що їй не подобається.

     Наприклад, якщо хлопчикові не подобається мити посуд, то домовтеся, що це робитимете ви, а він відповідатиме за прогулянки із собакою й чищення сімейного взуття.

     Батьків дівчаток турбує інше. А якщо їх донька, активно допомагаючи вдома сьогодні, звикне до «чорної» хатньої роботи й так на все життя й залишиться «попелюшкою»? Але ж так може відбутися лише в тому випадку, якщо ви самі не працюєте, навантажуючи тільки дитину. Якщо ж ви спільно прибираєте, чесно ділите між собою обов`язки, то навряд чи дівчинка все життя виконуватиме всю хатню роботу.

     Помилка багатьох батьків полягає не в тому, що вони дуже хочуть, щоб їхні діти навчалися (займалися спортом, грали на музичних інструментах, вивчали іноземні мови, танцювали тощо), а в тому, що вони хочуть цього замість своїх дітей. Стикаючись з небажанням дитини робити що-небудь їй належне - вчитися, доглядати за собою, допомагати по дому – де-які батьки стають на шлях підкупу».

     Батьки погоджуються платити дитині (грошима, речами, задоволеннями), якщо вона буде робити те, що від неї хочуть. Цей шлях не тільки небезпечний в психологічному плані, але і мало ефективний. Зазвичай справа кінчається тим, що претензії дитини ростуть не по днях, а по годинах.

     Якщо ви помічаєте, що у вашої дитини егоїстичні риси характеру проявляються досить часто, то замисліться над тим, чи надаєте ви їй можливість проявляти турботу про інших? Егоїзм - це риса характеру, яка вирощується, плекається і пеститься самими батьками.

УСПІХІВ, ВАМ, ДОРОГІ ДОРОСЛІ!

 

 

Консультація для батьків:

«Як вирішувати дитячі конфлікти»

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Конфліктна ситуація може докорінно змінити ваше життя!

Постарайтеся, щоб ці зміни були в кращу сторону!

                                       

Конфлікт - ситуація, в якій кожна із сторін прагне зайняти позицію, несумісну і протилежну по відношенню до інтересів іншої сторони.

Конфлікт - особлива взаємодія індивідів, груп, об'єднань, яке виникає при їх несумісних поглядах, позиціях і інтересах.

Головне завдання дорослих - допомогти дітям побачити, що кожна людина, має свої бажання і переживання, разом знайти вихід із складної ситуації, пропонуючи їм варіанти  рішення конфлікту.

Рекомендації, яких повинні дотримуватися дорослі, під час

сварки, що спостерігають між дітьми.

    Правило 1. Не завжди слід втручатися у сварки між дітьми. Адже як у будь-якій іншій діяльності, можна навчитися вирішувати конфлікти тільки шляхом участі в них. Не заважайте дітям отримувати такий життєво важливий досвід.

    Правило 2. Втручаючись в дитячий конфлікт, ніколи не займайте відразу позицію одного з дітей, навіть якщо вам здається очевидним, хто правий, а хто винен. Адже для дитини, яка поводить себе неправильно, це зовсім не так просто. Тому ваш швидкий суд він сприйме як несправедливість і упередженість, тобто не стане продовжувати спілкування, в якому ви виступаєте арбітром. 

    Правило 3. Розбираючи конкретну ситуацію сварки, не прагнете виступати верховним суддею, визначаючи правих і винуватих і вибираючи міру покарання. Краще не робити з особистих конфліктів аналог юридичного розгляду. Спробуйте привчити дітей до думки, що, хто б не почав сварку, відповідальність за подальший розвиток подій несуть завжди двоє. Робіть акцент не на "хто винен"?, а на "що робити"?. Направити в це русло увагу дітей, що посварилися і прагнучих помсти, часто допомагає почуття гумору.

    Правило 4. Допомагаючи дітям вийти з конфлікту і звільнитися від образи, що накопичилася, і злості, стежите за тим, щоб вони не переходили на осіб. Говорячи про те, що їх засмутило або обурило, вони повинні описувати саме дії і слова партнера, а не його фізичні або особові недоліки.

Правило 5. Якщо ви намагаєтеся допомогти врегулювати конфлікт між двома своїми власними дітьми, то докладіть зусилля, щоб у дітей не виникло відчуття, що одного з них (хто виявився не винен або чия провина менша) ви любите більше. Не забудьте вголос пояснити своїм дітям, що ви дуже любите їх обох, що б вони не зробили, і тому їх сварки дуже вас засмучують. 

Стратегія поведінки в конфлікті:

   Крок №1: Притягнути до себе увагу конфліктуючих сторін (голосом, інтонацією).

   Крок №2: Зберігати власну емоційну рівновагу в питаннях рішення дитячих конфліктів.

   Крок №3: Прояснити конфліктну ситуацію, реальні проблеми і інтереси обох сторін.

   Крок №4: Оцінити обставини, мотиви дітей, за допомогою навідних питань з'ясувати причину конфлікту (що привело до конфлікту).

      Крок №5: Працювати з почуттями дітей (техніка активного слухання).

Техніка активного слухання :

ü обов'язково оберніться до дитини обличчям;

ü якщо дитина засмучена, не ставте йому відразу питання;

ü будуйте ваші фрази в ствердній формі, а не у формі питання, наприклад, "щось сталося. ", "він тебе штовхнув і тобі дуже боляче. ", "ти на нього образився і не хочеш з ним дружити. ";

ü після ствердного висловлювання - тримаєте паузу;

ü обов'язково вислухайте обидві сторони учасників конфлікту;

ü вислуховуючи переживання однієї дитини, дайте зрозуміти поглядом, дотиком, кивком голови іншій дитині, що ви пам'ятаєте про нього і готові будете вислухати і його.

     Крок №6: Спільно з дітьми сформулювати можливі шляхи рішення, прийнятні для усіх зацікавлених сторін (техніка позитивних повідомлень).

Техніка позитивних повідомлень :

ü Хто хоче розповісти, що сталося? (чи звернення до конкретної дитини).

ü Коли ти. (опис виконаної дії дитини) може статися, що. (опис можливого результату).

ü Краще. (пропозиція альтернативного варіанту поведінки кожного з учасників конфлікту).

ü Позитивна оцінка результату гри для учасників (публічна або індивідуальна, згідно ситуації).

Крок №7: Об'єднати конфліктуючі сторони в спільну ігрову діяльність.

    Крок №8: Допомогти дітям виконати рішення, якщо потрібно - здійснити перевірку.

 

 Консультація для батьків

"Як врятувати планету: це може зробити кожен."

         Захисники навколишнього середовища кожен день тут і там намагаються донести до людей, що неекономне використання природних ресурсів впливає на нинішній стан планети. Йдеться про швидку зміну клімату Землі, зменшення запасів питної води та щоденних викидів сміття. Людина також посприяла руйнуванню грунту землі, що спричинило зникнення деяких видів рослин і тварин.

         Будь-які дії людства відображаються на життєздатності планети, ось чому потрібно  населенню  розумно споживати  ресурси  природи. З кожним роком збільшується кількість відповідальних громадян, які розуміють, наскільки важливо всіма силами оберігати нашу природу. Будь-яка велика компанія, чий товар завжди на слуху, робить все, щоб зменшити негативний слід свого виробництва, прості люди відкривають магазини з екологічними товарами, а уряд приймає закони про заборону пластика і пакетів. Все частіше на полицях супермаркету можна помітити не пластиковий посуд, а паперовий. А дизайнери намагаються привчити людей до свідомої моди, роблячи свій одяг екологічно чистим та безпечним. Також не можна не згадати тенденцію на косметику з природних компонентів, яка, до того ж не використовувала в дослідженнях тварин. Та й банки з флаконами незабаром будуть з безпечних матеріалів, що розкладаються.

І ось, коли світ навколо нас починає стрімко змінюватися, та ще й в кращу сторону, то будь-який забажає допомогти в цій благій справі. Однак не завжди зрозуміло з чого варто почати і як можна врятувати планету, починаючи з себе. Можна відзначити, що ті поради, які ви прочитаєте далі, не викликають ніяких труднощів, адже це дійсно базові речі, яких слід дотримуватися. І якщо кожен візьме до уваги дані , то шанс на порятунок Землі збільшиться. Дані поради не віднімуть у вас багато часу і сил. Все що від вас буде потрібно, трохи поміняти деякі свої звички, щоб зробити навколишнє середовище трішки чистіше і безпечніше.

Скажіть ні одноразовому посуду

Одноразові судочки, вилки, ложки, стаканчики коштують копійки, саме тому ними до цього дня активно користуються як в побуті, так і в великих компаніях, які займаються розвезенням обідів в офіси й столові. Зрозуміло, це не означає, що тепер потрібно скрізь носити з собою особисту тарілку або чашку. Однак, сучасний ринок надає можливість купити недорого багаторазовий судочок або термокружку. Їх не обов'язково носити з собою, можна залишати в офісі. А набори з ложки, вилки й трубочки займуть в сумці трохи місця. Все це допоможе позбутися від використаного пластика, що значно очистить міські вулиці або найближчі смітники від токсичного сміття.

Альтернативи пластику

Якщо немає можливості обійтися без пластикового посуду, наприклад, під час поїздки на пікнік, то можна віддати перевагу одноразовому посуду з паперу. А воду краще купувати в скляних пляшках. Так, на перероблювання скла піде на чверть менше ресурсів, ніж на пластик, а значить, забруднення повітря і води буде значно менше.

Однак дуже часто вода в склі коштує дорого, щоб купувати її кожен раз. Так можна купити спеціальну пляшку для води, або, ж використовувати пластикову пляшку кілька разів, але цей варіант на крайній випадок.

Час почати економити електроенергію

Економія електроенергії не тільки врятує планету, але і допоможе заощадити. І, здається, що ці правила досить повсякденні та прості, але далеко не завжди ними користуються.

·         У денний час користуйтеся природним освітленням, не вмикайте без потреби світло;

·         Виходячи з кімнати, не забувайте вимикати світло;

·         Вимикайте комп'ютер, не залишайте його в сплячому режимі;

·         Також не вмикайте телевізор для фону, коли перебуваєте в іншому приміщенні;

·         Якщо є можливість, використовуйте енергозберігаючі лампочки в будинку. Якщо вона здасться вам тьмяною, то її можна вкрутити в комору або туалет;

·         Якщо ви використовуєте електроплиту, то бажано не користуватися звичайним чайником, краще електричним. Та й приготувати щось в пароварці виходить економніше, ніж на тій же плиті;

·         Сушіть речі традиційним способом, а не режимом сушіння в пральній машині;

·         Завантажуйте пральну машинку і посудомийку повністю - це заощадить як воду, так і електроенергію.

      Економія води врятує екологію

Любителям поніжитися в гарячій ванні пару раз в тиждень доведеться відмовитися від такого задоволення на користь душа, адже це заощадить загальну витрату води. Інший спосіб, це зменшити час перебування в душовій на 2-3 хвилини. Не забувайте також вимикати воду, коли намилюєте голову або робите інші процедури, натираєте сковорідку миючим засобом або чистите зуби. Так, в середньому з крана витікає близько 10 літрів води за хвилину. Погодьтеся, це немало.

За покупками зі своєю сумкою

Це раніше купити різнокольоровий поліетиленовий пакет можна було за великі гроші, та й то тільки з рук. Тому носилися такі пакети багато місяців, постійно пралися і заклеювалися в тих місцях, де з'являлися дірки. Так що з таким поняттям як одноразовий пакет ми зіткнулися відносно недавно. Однак, не дивлячись на це недавно, шкода, яку встигли нанести такі пакети - колосальна. Багато тварин на суші й у воді загинули через зневажливе ставлення людини. Не дуже райдужні новини.

Купити такий пакет зараз можна за копійки, та й всі супермаркети з радістю продадуть якомога більше пакетів будь-якого розміру. Зараз ми потроху почали відходити від цього, і вже частіше можна зустріти мережі магазинів, які використовують папір замість поліетилену. Або ж людей, які пакетам воліють багаторазові тканинні сумки - шоппери. Ці сумки прослужать вам довго, і вже тільки цей факт є доказом того, що ресурси Землі не постраждають. Та й в плані зручності й естетики такі шоппери прийдуть до душі користувачам.

Економна витрата паперу

Якщо можна обійтися без роздрукованих листів або документів, то цим явно варто скористатися. Так, на звалище з одних тільки офісів відправляється понад 21 мільйон тонн паперу А4, і це за рік! Ми самі можемо скоротити витрату паперу, адже зараз в світі правлять цифрові технології, а значить в багатьох аспектах можна обійтися цифровим варіантом. Також можна налаштувати свій принтер таким чином, щоб він друкував з двох сторін листка, або ж віддати вже використані папери дитині, щоб вона малювала з чистого боку.

Сплатити рахунки за комунальні послуги також можна через спеціальні додатки банку або в терміналі, адже там можна й роздруковувати чек. Таким чином, відбувається економія часу, грошей, адже комісія буде менше ніж через оплату в касі, а також ви врятуєте світові ліси від вирубування. Навіть одне не вирубане дерево - це вже перемога.

Скажіть ні фосфатам

Побутова хімія містить нереальну кількість фосфатів, які при попаданні в природні ресурси: водойми й грунти, загрожують планеті справжньою екологічною кризою. Фосфати провокують бурхливе цвітіння, адже вони працюють як добриво. Це, своєю чергою, прискорює старіння водойми.

Так що, для порятунку Землі важливо підбирати безфосфатну побутову хімію, тим паче сучасний ринок надає масу різних варіантів. Ви не тільки зможете позбутися від алергічних реакцій, а й посприяєте порятунку водойм планети.

Розумне споживання речей

Зараз дуже часто можна почути про вторинне використання речей. Так, пляшки, подарункові коробки, конверти пакети, скейти та багато інших несподіваних речей спритними руками переробляються в якісь предмети інтер'єру. Це не тільки не забруднює навколишнє середовище відходами, а й дозволяє наповнити інтер'єр незвичайними предметами.

Не беріть в магазинах упаковування, якщо воно вам в майбутньому не знадобитися. При покупці будь-яких дрібних речей, будь то шпильки, колготки, панчохи, ручки й так далі, продавці дуже часто складають все це в маленькі пакетики, які потім викидаються покупцями. Але ж можна його просто не брати, і тим самим трохи зберегти навколишнє середовище від сміття.

                                                             Поради батькам

«Гра як основа формування психологічної готовності до шкільного навчання»

 У дошкільному віці у центр процесів розвитку потрапляє сюжетно-рольова гра. Цю діяльність дитини характеризує насамперед те, що в ній моделюються стосунки людей через прийняття на себе дитиною і здійснення різних «дорослих» ролей. Навіщо це потрібно?

      Візьмемо найпоширенішу і стару, як світ, дитячу гру в «доньки-матері». Дівчинка колише на руках ляльку, переповиває, поправляє ковдрочку, говорить їй ласкаві слова і знову носить ляльку на руках. От і вся гра. Що ж усе-таки робить дівчинка? Який тут справжній результат? За зовнішньою простотою дій дитини з лялькою ховається та гама емоцій і почуттів, на якій «світ тримається». 

       Дівчинка «програє» почуття матері до своєї дитини; зовнішні ж дії з лялькою є символами і засобами організації її внутрішнього досвіду. Тому в рольової гри немає і не може бути зовнішнього продукту — результату цієї діяльності. Її результат — у внутрішніх змінах самої дитини. Її продукт — емоційний досвід і здатність дитини утримувати специфічне, задане тією чи іншою роллю ставлення до дійсності. Це дуже важливо для психічного розвитку. Досить сказати, що здатність дітей до навчання за шкільним типом, що нас цікавить, немислима без розвиненої здатності стійко утримувати особливу роль і внутрішню позицію учня. Формується ж ця здатність значною мірою в рольовій грі.

       Однак треба  мати на увазі, що роль учня, як вона існує в рольовій грі, і роль учня, що її приймають на себе учні школи, не одне й те саме. Рольова гра дітей у школу підпорядковується іншим законам, ніж реалізація рольових стосунків у навчальній діяльності школярів. Навчальна діяльність як нова провідна діяльність, що приходить на зміну рольовій грі, знаменує перехід дитини на новий віковий рівень.

  Як уже зазначалося, слабкий розвиток довільної сфери в дітей, що йдуть до школи, ускладнює їхнє навчання. Ігри допоможуть дітям адаптуватися до
шкільного навчання.

Для рольової гри характерним є підпорядкування правилу, пов'язаному з роллю, яку бере на себе дитина. Зв'язок правила з роллю у творчій грі органічний, правила визначаються основним змістом ролі й ускладнюються в міру розвитку й ускладнення цього змісту.

Рухливі ігри з правилами можна розподілити на 5 груп залежно від співвідношення сюжетно-рольового змісту і правил:

1. Імітаційно-процесуальні ігри й елементарні ігри-вправи.

2. Ігри-драматизації за визначеним сюжетом.

3. Ігри з нескладними правилами за сюжетом.

4. Ігри з правилами без сюжету.

5. Спортивні ігри та ігри-вправи з орієнтуванням на певні досягнення.

   Четверта група ігор є провідною для дітей шестирічного віку; третя група ігор трохи поступається четвертій і популярна в дітей від трьох до семи років,
тоді як друга група широко представлена в три-чотирирічному віці, а п'ята — тільки в семирічному, та й то незначною мірою.

   Якщо через неправильну організацію життя дітей у дитячих садках і школах у них не залишається часу для самостійної рольової гри, вони граються вдома,
компенсуючи ці недоліки. Однак домашні ігри мають обмежене значення і не можуть замінити колективну гру. У домашніх умовах часто єдиним товаришем у грі є лялька, а коло стосунків, що можуть бути відтворені тільки за допомогою ляльки, відносно обмежене. І зовсім інша справа — рольова гра в групі дітей з
невичерпними можливостями відтворення будь-яких стосунків і зв'язків, у котрі вступають люди в реальному житті.

                         Гра і розвиток довільної поведінки.

  У грі відбувається істотна перебудова поведінки дитини — вона стає довільною.

   Під час виконання ролі зразок поведінки, що міститься в ній, стає одночасно еталоном, з яким дитина сама порівнює свою поведінку і контролює її (тобто
вона виконує ніби дві функції: грає свою роль і контролює свою поведінку).

   Довільна поведінка характеризується не тільки наявністю зразка, але й наявністю контролю над його виконанням. Таким чином, під час виконання ролі виникає своєрідне роздвоєння, тобто рефлексія. Звичайно, це ще не свідомий контроль. Уся гра перебуває під владою привабливої думки і забарвлена афективним ставленням, але в ній уже містяться всі основні компоненти довільної поведінки. Функція контролю ще дуже слабка і часто потребує підтримки з боку учасників гри, однак значення гри й у тому, що ця функція тут народжується. Саме тому гру можна вважати школою довільної поведінки.

   Через те, що зміст ролей головним чином зосереджений навколо норм стосунків між людьми, у грі дитина ніби переходить у розвинений світ вищих форм людської діяльності, правил людських взаємин. Норми, що лежать в основі людських взаємин, стають завдяки грі джерелом розвитку моралі самої дитини.

        Гра має значення і для формування дружного дитячого колективу, і для розвитку самостійності, і для багато чого іншого.

        У грі дитина оцінює людські стосунки, виявляє, що вони мають певну ієрархію підпорядкування, керування і виконання. Граючись, малюк вчиться осмислено орієнтуватися в переживаннях, оцінювати їх, і завдяки цьому в нього виникає нове ставлення до самого себе, формується самооцінка. У грі виховується
колективізм, уміння і бажання працювати разом, допомагати іншому.

        Дуже важливо, що діти вільно оперують знаннями, уміннями, необхідними в ігровій ситуації. Погляньте на дівчинку, що грає в «доньки-матері». Вона і шиє,
і пере, і обід готує, і ходить у магазин за покупками, і «виховує» своїх ляльок, тобто уявляє реальну ситуацію і діє в ній. Гра створює сприятливі умови для
розвитку інтелекту дитини.

        У грі старшого дошкільника ще мало імпровізації, він, скоріше, копіює доросле чи своє життя, переносить його в гру, але чим старшою стає дитина, тим
більше в грі виявляється власне ставлення до того, що відбувається, тим більше тут вигадки, імпровізації. Усе це показує, що на початкових етапах навчання — дієва ефективна методика.

Особливості проведення сюжетно-рольових ігор з дітьми шестирічного віку.

       Як уже зазначалося, слабкий розвиток довільної сфери в дітей, що приходять до школи, ускладнює їхнє навчання. Ми пропонуємо деякі сюжетно-рольові
ігри й окремі ігрові методики, застосування яких на уроці сприятиме розвитку довільної поведінки у першокласників. Ці ігри та методи допоможуть учителю
налагодити дисципліну на уроці, а дітям дозволять легше засвоїти усну лічбу і звуковий аналіз слова, що лежить в основі навчання школярів.

         Сюжетно-рольові ігри необхідно вплітати у процес навчання як шестирічок, так і дітей семирічного віку, що мають низький рівень розвитку довільності, тому
що ще не досягли такого рівня психічного розвитку, за якого з'являється навчальна мотивація, мотивація досягнення, внутрішня позиція школяра, що дозволяє дитині взяти на себе роль учня і виконувати усі поставлені вимоги. А поки усього цього в дитини ще немає, то її неможливо навчати звичайним способом, оскільки вона не залучається до процесу навчання.

          Гра в такому випадку виступає в якості адекватної для таких дітей форми навчання, оскільки створює необхідну мотивацію засвоєння різних умінь. Усередині гри ефективно розвиватиметься сфера потреб школяра, довільність, інтелект. У міру розвитку дітей у процес навчання можна вводити усе більше й більше звичайних навчальних завдань.

                                Ігри для розвитку тонкої моторики руки.

      Розвивати в дітей тонку моторику руки необхідно для красивого почерку. З цією метою учням пропонують малювати різні бордюри, перемальовувати з дошки геометричні фігури, штрихувати їх тощо. Якщо в дитини немає навчальної мотивації, то вона не буде довго і старанно виконувати запропоновані завдання.
У цьому випадку знову-таки може допомогти ігрова мотивація.

       Дітям можна запропонувати пограти в художників чарівників, під ручкою чи олівцем яких усе оживає, тому вони можуть допомогти героям якогось оповідання чи казки. Потім учням читають невелике оповідання чи казку, де за сюжетом героям доводиться, наприклад, їхати на потязі, а для цього потрібні рейки, які слід намалювати; треба перепливати річку на плоті, який також треба намалювати; заблукавши в лісі, вони хочуть знайти гриби і ягоди, щоб поїсти, художники-чарівники і в цьому можуть їм допомогти тощо.

              Ігри, що сприяють засвоєнню звукового аналізу слів.
   Як свідчить практика, у багатьох дітей виникають проблеми у цьому виді діяльності.

    Гра полягає в наступному. Учням пропонують стати добрими чарівниками і вирушити в країну слів, звідкіля надійшов лист із проханням виручити слова,

які зачаклував у своєму замку злий чаклун. Звільнити слова можна тільки за умови, якщо добрий чарівник правильно визначить звуковий склад слова, який
можна «угадувати» до трьох разів. Якщо і з третього разу слово не буде розчакловане, тобто не буде визначений його звуковий склад, то воно залишається в замку, якщо ж звуковий аналіз буде зроблений правильно, то слово може утекти з замку. Потім учитель описує замок, у якому нудяться зачакловані слова, і говорить, що дорога до нього зараз вільна, тому що злий чаклун кудись пішов. «Ми входимо до першої кімнати, — говорить учитель, — і бачимо в ній слова (дає якісь слова). Спробуймо їх звільнити. Тільки треба поквапитися, поки не повернувся чаклун». Потім кожній дитині по черзі доводиться бути добрим чарівником і розчакловувати слова, а вчитель повідомляє про результат: вдалося чи ні звільнити слова. Гра має проводитися емоційно: учитель разом з учнями радіє з приводу кожного звільненого слова і засмучується через невдачі добрих чарівників.