Консультація для батьків
«Особливості залучення дошкільників
до морально-правової культури» 
Дошкільне дитинство є початковим періодом
становлення особистості, коли формуються основи характеру, ставлення до
навколишнього світу, людей, до себе, засвоюються моральні норми поведінки,
важливі для особистісного розвитку якості психіки.
ü Однією з перших моральних потреб є потреба у спілкуванні. У процесі взаємодії з дорослим дитина здобуває перший досвід моральної поведінки. Дитина розвивається тоді, коли сама активно діє. Мистецтво спілкування з батьками виявляється у пробудженні і спрямуванні її активності на самовиховання.
Процес морального формування особистості відбувається нерівномірно. У кожний період дошкільної пори дитина виходить на якісно нові рівні морального розвитку. Такими рівнями є:
1. Уявлення про моральні норми.
У молодшому дошкільному віці виникають перші
уявлення про те, що добре, а що погано. Це відбувається у процесі формування
нового типу стосунків між дитиною і дорослим. Розвиток самостійності дитини у
цей час супроводжується потребою співучасті в житті дорослих, спільній
діяльності з ними.
ü Прагнення до позитивної оцінки, підтримки і
схвалення своїх дій сприяє організації процесу засвоєння дитиною моральних
норм.
2. Моральні почуття і мотиви поведінки.
У старшому дошкільному віці моральні почуття і знання пов'язуються з
почуттям обов'язку. Дитина у цьому віці здатна усвідомлювати моральний смисл
своєї поведінки.
ü Виникають внутрішні моральні інстанції (Л. Виготський) — прагнення поводитися згідно з моральними нормами не тому, що цього вимагають дорослі (батьки, вихователі), а тому, що це приємно для себе й інших.
Протягом дошкільного дитинства розвиваються такі внутрішні моральні якості:
· почуття власної гідності. Дитина відчуває гордість за добре виконану роботу, гідний вчинок, свою поведінку загалом;
· почуття сорому. Виявляється у ніяковості, яку
дитина відчуває від невдалого вчинку, власної провини — спочатку під впливом
зауважень, а в старшому дошкільному віці воно поєднується з почуттям власної
гідності і стає стійким;
ü Щоб уникнути сорому,
докорів дорослих, вона може утриматися від учинків, які викликатимуть осуд;
· почуття обов'язку.
Виявляється воно у формі емоційних станів, розвиваючись у діапазоні від
задоволення, яке 3-4-річна дитина відчуває при схваленні дорослим її поведінки,
до радості за добрий вчинок, допомогу товаришеві, виконане доручення (у 5-6
років).
ü Це почуття впливає на поведінку, спонукає до
вияву турботи про товаришів, чуйності, симпатії, відповідальності, сприяє
подоланню егоїстичних тенденцій у поведінці. Однак у цьому віці воно властиве
ще не всім дітям.
3. Звички моральної поведінки.
Виховання моральної поведінки означає забезпечення єдності мотивів і дій особистості. Моральні мотиви спонукають до певної дії, надають поведінці особистісного змісту.
Моральне виховання передбачає становлення у дитини системи домінуючих мотивів, що відповідають моральним нормам і визначають її стосунки з оточуючими людьми. Дитина починає розуміти, чим зумовлені її вчинки, як пов'язані вони з наслідками поведінки. Це стає можливим завдяки розвитку в дошкільника самосвідомості — розуміння того, ким він є, якими якостями наділений, як ставляться до нього інші і чим зумовлене це ставлення. Самосвідомість виявляє себе через самооцінку — вміння оцінювати свої досягнення і невдачі, якості і можливості.
Необхідно також пам’ятати, що
формування морально-правової культури та поведінки у дітей багато в чому
залежить від загальної соціально-правової ситуації, рівня правової культури
педагогів та батьків, а також ефективності форм, засобів та методів
освіти.
Немає коментарів:
Дописати коментар