Консультація для батьків:

«Як вирішувати дитячі конфлікти»

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Конфліктна ситуація може докорінно змінити ваше життя!

Постарайтеся, щоб ці зміни були в кращу сторону!

                                       

Конфлікт - ситуація, в якій кожна із сторін прагне зайняти позицію, несумісну і протилежну по відношенню до інтересів іншої сторони.

Конфлікт - особлива взаємодія індивідів, груп, об'єднань, яке виникає при їх несумісних поглядах, позиціях і інтересах.

Головне завдання дорослих - допомогти дітям побачити, що кожна людина, має свої бажання і переживання, разом знайти вихід із складної ситуації, пропонуючи їм варіанти  рішення конфлікту.

Рекомендації, яких повинні дотримуватися дорослі, під час

сварки, що спостерігають між дітьми.

    Правило 1. Не завжди слід втручатися у сварки між дітьми. Адже як у будь-якій іншій діяльності, можна навчитися вирішувати конфлікти тільки шляхом участі в них. Не заважайте дітям отримувати такий життєво важливий досвід.

    Правило 2. Втручаючись в дитячий конфлікт, ніколи не займайте відразу позицію одного з дітей, навіть якщо вам здається очевидним, хто правий, а хто винен. Адже для дитини, яка поводить себе неправильно, це зовсім не так просто. Тому ваш швидкий суд він сприйме як несправедливість і упередженість, тобто не стане продовжувати спілкування, в якому ви виступаєте арбітром. 

    Правило 3. Розбираючи конкретну ситуацію сварки, не прагнете виступати верховним суддею, визначаючи правих і винуватих і вибираючи міру покарання. Краще не робити з особистих конфліктів аналог юридичного розгляду. Спробуйте привчити дітей до думки, що, хто б не почав сварку, відповідальність за подальший розвиток подій несуть завжди двоє. Робіть акцент не на "хто винен"?, а на "що робити"?. Направити в це русло увагу дітей, що посварилися і прагнучих помсти, часто допомагає почуття гумору.

    Правило 4. Допомагаючи дітям вийти з конфлікту і звільнитися від образи, що накопичилася, і злості, стежите за тим, щоб вони не переходили на осіб. Говорячи про те, що їх засмутило або обурило, вони повинні описувати саме дії і слова партнера, а не його фізичні або особові недоліки.

Правило 5. Якщо ви намагаєтеся допомогти врегулювати конфлікт між двома своїми власними дітьми, то докладіть зусилля, щоб у дітей не виникло відчуття, що одного з них (хто виявився не винен або чия провина менша) ви любите більше. Не забудьте вголос пояснити своїм дітям, що ви дуже любите їх обох, що б вони не зробили, і тому їх сварки дуже вас засмучують. 

Стратегія поведінки в конфлікті:

   Крок №1: Притягнути до себе увагу конфліктуючих сторін (голосом, інтонацією).

   Крок №2: Зберігати власну емоційну рівновагу в питаннях рішення дитячих конфліктів.

   Крок №3: Прояснити конфліктну ситуацію, реальні проблеми і інтереси обох сторін.

   Крок №4: Оцінити обставини, мотиви дітей, за допомогою навідних питань з'ясувати причину конфлікту (що привело до конфлікту).

      Крок №5: Працювати з почуттями дітей (техніка активного слухання).

Техніка активного слухання :

ü обов'язково оберніться до дитини обличчям;

ü якщо дитина засмучена, не ставте йому відразу питання;

ü будуйте ваші фрази в ствердній формі, а не у формі питання, наприклад, "щось сталося. ", "він тебе штовхнув і тобі дуже боляче. ", "ти на нього образився і не хочеш з ним дружити. ";

ü після ствердного висловлювання - тримаєте паузу;

ü обов'язково вислухайте обидві сторони учасників конфлікту;

ü вислуховуючи переживання однієї дитини, дайте зрозуміти поглядом, дотиком, кивком голови іншій дитині, що ви пам'ятаєте про нього і готові будете вислухати і його.

     Крок №6: Спільно з дітьми сформулювати можливі шляхи рішення, прийнятні для усіх зацікавлених сторін (техніка позитивних повідомлень).

Техніка позитивних повідомлень :

ü Хто хоче розповісти, що сталося? (чи звернення до конкретної дитини).

ü Коли ти. (опис виконаної дії дитини) може статися, що. (опис можливого результату).

ü Краще. (пропозиція альтернативного варіанту поведінки кожного з учасників конфлікту).

ü Позитивна оцінка результату гри для учасників (публічна або індивідуальна, згідно ситуації).

Крок №7: Об'єднати конфліктуючі сторони в спільну ігрову діяльність.

    Крок №8: Допомогти дітям виконати рішення, якщо потрібно - здійснити перевірку.