Як організувати відпочинок дітей влітку 

 

    Всі – і дорослі, і діти – чекають літа, тепла, відпустки. А коли настає ця пора, виникають нові проблеми: як відпочити, якщо у вас є дитина, та ще й не одна.

    Відпочити зі своєю дитиною – це чудова можливість побути з нею наодинці, подивитися на неї іншими очима, порадіти тому, як вона виросла і як багато її цікавить. Намагайтесь зробити відпочинок з малюком корисним і для нього, і для себе. Спілкування з дитиною потребує від дорослого не тільки терпіння, але й знання, розуміння того, як збагатити життя малюка новими враженнями, не втомивши його, як організувати літній відпочинок так, щоб він був оздоровчим. Вам у пригоді стануть наші поради.

    Запитання перше і завжди найгостріше: чи треба спати дитині вдень? Відповіді на запитання не можуть бути однозначними. Придивіться до своєї дитини і, головне, пам'ятайте, що дошкільник живе за своєю програмою – такі особливості його віку. Плануючи щось для малюка, обговоріть разом із ним, що і коли ви робитимете і навіщо. Якщо він прийме цей режим, повірте, він буде виконувати його сам.

А чи потрібно дітям влітку спати вдень і якою має бути тривалість сну, вирішуйте самі.

У ЩО МИ ПОГРАЄМО?

    Від'їжджаючи на літній відпочинок, не забудьте іграшки, звичайно, улюблені. Діти різного віку залюбки граються м'ячем. Ігри з м'ячем різноманітні і сприяють розвитку організму дитини. Цих ігор варто навчити дітей: перекидати м'яч з поступовим збільшенням відстані, кидати його на підлогу, в стінку, підкидати вверх, ловлячи його обома або однією рукою, із плесканням у долоні, змінюючи положення рук, через сітку потрапляти м'ячем у ціль. Для того, щоб „школа м'яча” була гарно засвоєна вашою дитиною, грайте разом з нею.

ІГРИ ДІТЕЙ З ВОДОЮ ТА ПІСКОМ

    Організуйте ігри дитини з піском, але пам'ятайте, що пісок потребує систематичного догляду. Раз на тиждень його варто обливати окропом, щодня „прочісувати” граблями, очищати від сміття, згрібати після кожної гри ввечері і за годину до гри поливати - пісок буде чистим і пластичним.

    Для ігор з водою можна використати гумові надувні басейни, поліетиленові ванни й тазики, поміщати в них плаваючі іграшки, пляшечки, баночки з поліетилену. Зробіть з дітьми кораблики, нехай гумові ляльки „вчаться” плавати, а каченята живуть на пісочній фермі біля „ставка” – вкопаного в землю тазика.

 

НАДАЙТЕ ДИТИНІ МОЖЛИВІСТЬ САМОВИРАЗИТИСЯ

    Підвищений емоційний настрій влітку позначається в дітей прагненням втілити свої враження в малюнок, ліплення. Нехай у дитини завжди будуть під рукою різні фарби, фломастери, олівці, пластилін і глина. Малюнок – це показник психічного стану дитини. Яскраві, соковиті фарби говорять про те, що з дитиною все добре. Використання малюком переважно темних тонів для малюнка повинно насторожити дорослого.

ЯКЩО ДИТИНА ЗАЛИШИЛАСЯ В МІСТІ

Як зробити перебування дитини в місті цікавим?

Залучення дитини до спостереження за життям тварин, ознайомлення з особливостями різних представників тваринного світу може зіграти велику роль у вихованні її почуттів, рис характеру і правильного ставлення до навколишнього середовища.

Привабливими об'єктами можуть стати такі тварини, яких ми часто зустрічаємо, але майже не звертаємо уваги. Це – комахи. Невеликий газон, квітник, пустир, старий ставок або калюжа, яка ніколи не висихає, група кущів або дерев, дерев'яні огорожі або стіни будинків – місця, де їх можна побачити. Комахи – істоти, як правило, невеликі за розміром, при бажанні їх можна навіть потримати в долоньці і добре роздивитися, не завдаючи їм ніякої шкоди.

Комахи приваблюють дітей тим, що вони дуже рухливі, стрибають, бігають, літають, зариваються в землю або пісок, багато з них мають яскраве забарвлення, незвичну форму.

 

    Кожний вид має свої особливості в поведінці і способі життя. Одні спритно маскуються, коли виникає небезпека, інші – добре захищаються, виробляючи запахи або видаючи звуки, які відлякують ворога, а треті, навпаки, вдають із себе хижаків або мертвих (сонечко, жуки-листоїди, довгоносики).

    Переважно всі комахи захищаються від птахів. Для цього вони добре маскуються. Метелики, наприклад, сідають на землю і стіни так, щоб тінь від складених крил не падала в сторони. Нижній бік крилець у них завжди пофарбований у тон, який зливається з тлом. Багато комах „не смачні”. Вони попереджають про це своїм яскравим забарвленням. Гусениці завжди „одягнені в маскувальний халат” – пофарбовані під колір тієї рослинності, якою вони харчуються, і тому їх важко помітити. Багато комах прикидаються сухими гілочками, сучками, паличками, сухими і зеленими листочками.

    Спостереження за комахами сприяє розумінню дітьми взаємозв'язків живої і неживої природи і дбайливого ставлення до неї.

Дитина запитує, експериментує, значить – пізнає світ. Допоможіть їй у цьому і ви ніколи про це не пошкодуєте. Активізація пізнання в дитинстві відгукнеться в дорослому житті інтелектом та творчістю.

 Консультація для батьків 

"Комп'ютер і дитина: всі за і проти"

     Ми живемо в XXI столітті. Комп'ютери настільки міцно увійшли в наше життя, що на тих, хто не вміє бути з ним на «ти», дивляться скоса. Спори щодо користі і шкоди від комп'ютерних ігор ведуться на всіх соціальних рівнях, вчені проводять дослідження про вплив комп'ютерних ігор на людину, діти сперечаються з батьками, батьки – з педагогами, і так далі. І точної відповіді все одно немає. 

    Група американських вчених провела дослідження впливу активності використання комп'ютера дітьми на їх загальний розвиток. За результатами цього дослідження виявилося, що «комп'ютеризовані» діти дошкільного віку мають кращі запам'ятовувальні здібності в порівнянні зі своїми однолітками, не так активно спілкуються з ПК.

    Дитина, яка з дитинства орієнтується в комп'ютері, відчуває себе більш впевнено, тому що йому відкритий доступ в світ сучасних технологій. 

    Ігри на комп'ютері – це ті ж заняття, а дитину завжди легше залучити до гри, ніж змусити вчити алфавіт або, скажімо, складати цифри. 

    Граючи в комп'ютерні ігри, дитина потрапляє в чарівну казку, де існує свій світ. Цей світ так схожий на справжній! Коли герої комп'ютерної гри пропонують малюкові полагодити стіну будиночка (правильно склавши пазл) або розташувати цифри по порядку, щоб дістатися до скарбів, діти відчувають свою значимість. А якщо в кінці завдання йому кажуть «молодець, ти впорався відмінно», це викликає у дитини захват! 

Чудово намальовані, веселі і добрі дитячі комп'ютерні ігри несуть у собі багато цікавого, розумного, дотепного і повністю спрямовані на те, щоб діти розвивали і вдосконалювали свої знання. А зручне і зрозуміле управління і виконане професійними акторами озвучування зроблять кожну гру справжнім святом. 

Отже, підіб'ємо підсумок. Комп'ютерні ігри:

Розвивають у дитини: Вчать дитину:

• швидкість реакції; 

• дрібну моторику рук;

• пам'ять і увагу;

• логічне мислення;

• зорово-моторну координацію. • класифікувати й узагальнювати;

• аналітично мислити в нестандартній ситуації;

• добиватися своєї мети;

• удосконалювати інтелектуальні навички.

    Не дивлячись на це, багато з Вас мучаться докорами совісті, дивлячись на те, як захоплено грає на комп'ютері малюк, тому що всі чули про шкоду комп'ютерних ігор на здоров'я дітей. Частково це правда, і нам необхідно озброїтися знаннями в цьому питанні, щоб комп'ютерні ігри відтепер приносили до нас в будинок тільки позитивні емоції.

    Найголовніше – знати, як впливає комп'ютер на дитячий організм і скільки часу дитина може проводити за монітором без шкоди для здоров'я. Існують чотири основних шкідливих фактора: навантаження на зір, стесненная поза, випромінювання і навантаження на психіку. Давайте розберемо кожен з них по порядку:

Навантаження на зір

Це перший і найголовніший фактор. Тривала робота на комп'ютері призводить до зорової перевтоми, що, в свою чергу, може призвести до зниження гостроти зору.  Обов'язково пам'ятайте про те, що для кожного дитячого віку існує обмеження по часу для занять: в 3-4 роки дитина може перебувати біля комп'ютера 25 хвилин, в 5-6 років – 35 хвилин, у 7-8 – 40 хвилин. Після чого необхідно зробити перерву і невелику гімнастику для очей.

    Якщо у малюка проблеми зі зором, то сідати за монітор йому можна тільки в окулярах. Ні в якому разі не дозволяйте дитині працювати за комп'ютером в темряві. Розташуйте дисплей так, щоб світло з вікна падало на екран і не світив в очі. Прослідкуйте, щоб відстань від дитячих очей до екрана становила 50-70 см. І пам'ятайте: комп'ютер не є основною причиною розвитку короткозорості у дітей. Величезну роль у цьому відіграють спадковість, телевізор і читання в темряві. При грамотному підході і організації робочого місця дитини, його зору нічого не загрожує.

Постава

Сидячи за комп'ютером, дитина дивиться з певної відстані на екран і одночасно тримає руки на клавіатурі або мишці. Це змушує її прийняти певне положення і не змінювати його до кінця гри. Дуже важливо правильно організувати комп'ютерне місце для дитини. Прослідкуйте, щоб кисті рук малюка знаходилися на рівні ліктів, а зап'ястя – на опорній планки. Також необхідно зберігати прямий кут (90 градусів) в області суглобів. Обов'язково простежте, щоб стілець, на якому сидить дитина, не був занадто високим або дуже низьким. (Якщо комп'ютером користуються члени сім'ї різного зросту, то можна придбати спеціальний конторський стілець, висота сидіння якого легко регулюється). Слідкуйте, щоб дитина під час занять за комп'ютером не горбиласяся. Якщо ви виробите в неї звичку сидіти рівно і дивитися на комп'ютер прямо, то найімовірніше йому вдасться в майбутньому уникнути проблем з м'язами і суглобами. І, звичайно, як можна більше урізноманітніть дозвілля дитини: між комп'ютерними іграми дитина повинна грати в рухливі ігри, гуляти, займатися спортом. Не дозволяйте малюкові перекушувати за комп'ютером: ця шкідлива у всіх сенсах звичка може залишитися на все життя.

Випромінювання

Спочатку деякі батьки бояться радіації від комп'ютерного монітора. Але  у сучасних ЖК-моніторів передбачені всі заходи безпеки: зокрема, власне, те, що називається радіацією (гамма-промені і нейтрони), монітор взагалі не виробляє. У ньому просто немає пристроїв з такою високою енергією. Також нічого не випромінює системний блок.

Але кожен пристрій, що виробляє або споживає електроенергію, створює електромагнітне випромінювання. Це випромінювання концентрується навколо пристрою у вигляді електромагнітного поля. Деякі прилади, на зразок тостера або холодильника, створюють дуже низькі рівні електромагнітного випромінювання. Інші пристрої (високовольтні лінії, мікрохвильові печі, телевізори, монітори комп'ютерів) створюють набагато більш високі рівні випромінювання. Електромагнітне випромінювання не можна побачити, почути, понюхати, спробувати на смак або помацати, але, тим не менш, воно присутнє всюди.

    Хоча шкідливий вплив звичайних рівнів електромагнітного випромінювання на здоров'я дітей і дорослих ніким поки не доведено, але краще поберегтися. Ось декілька порад: 

• Найбільш безпечно встановити комп'ютер в кутку кімнати або в такому місці, де ті, хто на ньому не працює, не виявлялися б збоку або ззаду від машини.

• Дитина не повинна надовго залишати комп'ютер або монітор включеним. Якщо машина не використовується, вимкніть її.

• Слідкуйте за тим, щоб ваші діти сиділи по можливості далі від екрану. Згідно з випробуванням, проведеним журналом "Macworld", користувачі, що сиділи, принаймні, до 70 см від екрану, отримали мінімальну дозу електромагнітного випромінювання.

Психічне навантаження

Четвертий за важливістю чинник ризику – навантаження на дитячу психіку.

Комп'ютер потребує не меншої зосередженості, ніж водіння автомобіля. 

Цікаві ігри вимагають величезної напруги, якого практично не буває в звичайних умовах. Ця область ще мало вивчена. І все ж психічне навантаження можна зменшити. По-перше, в роботі (повторимося ще раз і ще раз) слід робити перерви, а по-друге, необхідно стежити за змістовною стороною роботи на комп'ютері. Найлегше для дитячого сприйняття статичне кольорове зображення в супроводі звуку. Досить безпечно розглядати картинки або фотографії в супроводі дикторського тексту або музики. Гірше для психіки і очей сприймається малювання на комп'ютері, напружуючи зір, малюк сам напружується. Все це відбувається і під час читання з екрану тексту, тому пошук інформації в Інтернеті потрібно дозувати. Ну і, нарешті, справжні шкідники для психіки дитини – ігри: 

• містять рухи на високій швидкості і дрібні елементи зображення.

• містять агресію, девіз, яких можна виразити наступними словами: «Убий їх всіх!».

Перевтома і напруження дитячого організму після таких ігор зняти дуже нелегко.

    Отже, рекомендації для правильного підбору і застосування ігрових програм з метою виховання і розвитку дошкільника:

• Перш за все, вибирайте жанр гри у відповідності із темпераментом і схильностями дитини: одним дітям краще підходять спокійні, розмірені ігри, іншим – активні, динамічні.

• Дозволяйте довше грати в ігри з дослідницьким змістом, ніж з розважальним. Якщо дитина проявляє ініціативу, намагається вирішити проблему, аналізує ситуацію і робить з неї висновки – така гра, безсумнівно, містить елементи дослідження. 

• Тривалість гри вибирайте у відповідності з віком дитини і характером гри. Ритм і тривалість гри повинні бути збалансовані: якщо ритм гри напружений, то гра не повинна бути тривалою.

• Не переривайте гру дитини до завершення епізоду – малюк повинен залишати комп'ютер з свідомістю успішно виконаної справи.

• Постарайтеся, щоб дитина засвоїла головний принцип тривалості ігрових сеансів – не можна грати в ігри на шкоду життєво важливим заняттям, таким як сон, їжа, відпочинок, фізкультура, ігри на свіжому повітрі та ін.

    Описані всі за і проти перебування за комп'ютером вашою дитиною, аж ніяк не перебільшені, але і не применшені. Дотримуючись даних порад і рекомендацій, ви зумієте створити у своїй родині сприятливе та безпечне комп'ютерне середовище. А Ваші діти виростуть здоровими, і одночасно відчувають себе впевнено і комфортно в світі нових технологій і комп'ютерів. 

 

«Оздоровлення та загартування дітей влітку»

Літній період особливо сприятливий для зміцнення здоров’я дітей, їх повноцінного розвитку, початку загартування дитячого організму. Літню роботу з дітьми в дошкільному закладі прийнято називати оздоровчою – цим визначається її основна мета і завдання. Важливо всесторонньо використати сприятливі для зміцнення здоров’я дітей умови літнього часу і досягти того, щоб кожна дитина зміцніла і загартувалася.

Літнє оздоровлення передбачає внесення змін у режим дня дітей . Основним пунктом є виконання комплексу фізкультурно-оздоровчих заходів: щоденна ранкова гімнастика та гімнастка після сну, фізкультурні заняття, розваги, спортивні свята. Влітку проводяться повітряні ванни, сонячні ванни і загартування водою. Повітряні ванни особливо ефективні якщо вони проводяться в русі. Щоб діти не втомилися, вправи великої рухливості повинні чергуватись із спокійними. З метою забезпечення ефективного оздоровлення та повноцінного відпочинку дітей влітку, створення належних умов для освітньої, культурно-виховної, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи під час літнього оздоровлення дітей в дитячому дошкільному навчальному закладі проводиться робота щодо оздоровлення дітей.

«Сонце, повітря та вода – наші найкращі друзі!» Літній період – найблагодатніший для фізичного розвитку дітей. Саме влітку такі природні фактори, як сонце, повітря та вода найефективніше впливають на організм людини, зміцнюють здоров'я та підвищують працездатність. Усі ці фактори використовуються як самостійні заходи загартування дитини.

ü Організація прогулянок влітку

Ефективним засобом оздоровлення та фізичного виховання дітей є прогулянки. Це час для розвитку інтересу до рухливих ігор та вправ. Активна діяльність на прогулянці загартовує дітей, розвиває рухи, формує фізичні якості, підвищує життєвий тонус і сприяє всебічному розвитку. Тому в літній період варто забезпечити максимальну тривалість щоденного перебування дітей на свіжому повітрі.

Прогулянку здійснюють за будь-якої погоди за виключенням тих випадків, коли склалися небезпечні умови для її проведення. Прогулянки розширюють можливості індивідуальної роботи вихователя з дітьми. Малорухливих дітей варто активізувати, залучати до діяльності, яка сприяє розвитку інтересу до рухливих ігор та вправ. Активних і рухливих дітей слід переключати на діяльність, яка вимагає точності рухів, уваги та стриманості.

ü Загартовування дитини влітку

Загартовування – один з важливих методів збереження здоров’я дітей. Його проводять з метою пристосування організму до різноманітних впливів зовнішнього середовища. Загартовування передбачає використання водних процедур, сонячних та повітряних ванн у поєднанні із заняттями фізкультурою. Призначаючи ці процедури, необхідно враховувати вік дитини, стан її здоров’я, перенесені раніше захворювання. Загартовування треба починати з раннього віку та продовжувати систематично, безперервно протягом усього життя.

Методи загартовування залежать від індивідуальних особливостей дитини, проте всі повинні виконувати такі правила:

·        уникати сильних подразників – тривалої дії холодної води, надто низької температури повітря, перегрівання на сонці;

·        поступово та рівномірно підсилювати дію загартовувальних чинників.

Найбільш м’яка процедура – обтирання. Спочатку протягом 1-2 тижнів шкіру дитини розтирають сухою м’якою вовняною тканиною, щоб вона трохи порожевіла. Після цього переходять до вологих обтирань тканиною, змоченою водою температури 38-40 °С. Після закінчення обтирання слід розтерти шкіру сухим рушником до появи приємного тепла. Тривалість процедури спочатку становить 1-2 хв, пізніше  до 3-5 хв. Початкова температура води  38-40°С, у подальшому її знижують до 26-24°С.

Дітям молодшого віку більше подобається обтирання грубим рушником, змоченим у досить гарячій воді (38-40 °С). Неодмінною умовою проведення процедури повинно бути збереження у ванній кімнаті прохолодної температури повітря, аби дитина відчула контраст температур, але без протягів. Під час проведення процедури дитину можна поставити у таз з теплою водою.

Обливання – інтенсивніша процедура. Починають його водою температури 36-34 °С, поступово знижуючи її до 24-22 °С. Загальне обливання краще проводити після повітряної ванни. Тривалість обливання від 30 с до 2 хв. Треба стежити, щоб вода рівномірно лилася по всьому тілу. Після закінчення процедури дитину слід обтерти до почервоніння шкіри. Перед процедурою тіло повинно бути сухим, теплим, але не спітнілим.

Полоскання горла холодною водою – також досить ефективна процедура місцевого загартовування. Її можна виконувати вранці під час умивання та ввечері перед сном. Починати полоскання слід водою температури 25-27 °С, знижуючи її щотижня на 1 °С. У подальшому можна полоскати горло водою із-під крана. Дія процедури посилиться, якщо у склянці води розчинити 1 десертну ложку кухонної або морської солі.

Найефективнішою формою загартовування є купання в річці, озері, морі. Тут все діє в комплексі – і свіже повітря, і сонце, і вода, й рухові вправи (плавання, пірнання). Купання головним чином відіграють роль оздоровчого засобу, проте у деяких випадках використовуються і як лікувальна процедура.. Підвищується витривалість організму до мінливих чинників навколишнього середовища.

Особливо корисні морські купання. Солі, що містяться у морській воді, стимулюють рефлекторні реакції. Дитина вдихає морське повітря, збагачене озоном. Морські хвилі роблять своєрідний масаж тіла. У ослаблених дітей необхідно проводити попередню підготовку до морських купань у вигляді обтирання, обливання тіла морською водою, поступово знижуючи її температуру. Купання слід починати після відпочинку у затінку. Купання рекомендують дітям віком понад 2 роки за температури води, що не нижча ніж 23 °С, а повітря – 25 °С. Тривалість купання спочатку становить 0,5-2 хв, поступово її збільшують до 20 хв. Купатися треба не раніше, ніж через 2год після прийому їжі.

Загартовувальні процедури найефективніші на тлі правильного загальнооздоровчого режиму, повноцінного харчування. Загартовування ослаблених дітей треба проводити обережно, за порадою лікаря.