ХУДОЖНІ ПЕРЛИНИ - КОЖНІЙ ДИТИНІ
"ЛАСКАВЕ ЛІТЕЧКО"
Вірші про літо
Червень і золота колісничка
Та й захопив ще зірничку на льоту.
Ти, зірничко, скоресенько поспішай
Та сонечко ранесенько виряджай.
Дам я йому позлітоньку на той віз,
Бо він добру робітоньку має скрізь:
Купіленьку нагрівати в річечках,
Черешеньки наливати по садках.
Має вбрати зелен-квітом все село,
Щоб веселим тепле літо нам було! Марійка Підгірянка
А метеликам весело
а метеликам — смішно,
бо метеликам вересень
щось наспівує ніжне.
Бо метеликам сонечко
білі крильця лоскоче,
а довірливі соняхи
з ними гратися хочуть.
І метелики світяться
свічечками в блакиті,
бо маленьким не віриться,
що кінчається літо. Костецький Анатолій
Канікули
співає все навколо.
Канікули, канікули,
канікули у школі!
А що таке — канікули?
Це літні дні барвисті,
це час, коли нам ніколи
хоча б на мить присісти,
бо треба мчати босими
наввипередки з вітром,
з густих лісів приносити
горіхів повні відра.
Це час у річці хлюпатись,
підсмажувати спини
і зранку в лузі слухати
тонку струну бджолину…
Це час, коли за хлопцями
ми скучим, як ніколи,
і нам страшенно схочеться
скоріше знов до школи! Костецький Анатолій
Сліпий дощ
Комбайн спішить на косовицю.
І, як навмисне, в день такий
Прийшов на поле дощ сліпий.
Йому кричать: “Не заважай
Збирати людям урожай!
Іди собі гуляти в ліс!”
А дощ пішов на сінокіс.
І тут йому не раді теж:
“Ти наше сіно зіпсуєш!
Іди собі на болота!”
А дощ вертається в жита.
Іде і журиться, що всюди
Женуть його із поля люди,
Хоча раніш не проганяли,
А скрізь, як гостя, зустрічали. Качан Анатолій
Спека
мов я— прозорий дощик,
і спраглі ротики квіток
радіють краплі кожній.
А в небі синьому ніде
немає ані хмарки,
такий гарячий нині день,
що навіть лісу жарко.
Ліщині хочеться води,
і травам хочеться води,
і навіть вітру в лободі
страшенно хочеться води,
струмочок майже не тече,
прив’яло листя в липи…
От став би справжнім я дощем —
тоді усе полив би! Костецький Анатолій
Серпень
І серпа в руці тримає.
В полі він хазяйнував,
Колосочки всі зібрав,
Складав зерня до зернинки,
Щоб спекти тобі хлібинку. Коваленко Олена
Славмо, славмо літо!
Ягід нам припас.
Липень дав нам радо
Меду повен кадуб.
Серпень серед нив
Жниварів зустрів.
Жнімо, жнімо жито!
Славмо, славмо літо! Храпач Григорій
Червень
Cтигл е яблучко неначе,
Вийняв прямо із кишені
Й дав солодких ягід жменю. Коваленко Олена
Липень
Наша липка зацвіла.
Це тому скажу, малята,
Липню черга вже прийшла. Коваленко Олена
