Консультація для батьків

«Основні чинники пізнавальної та творчої активності малюка»

     На формування особистості дитини впливає багато чинників, серед яких чільне місце посідає культура й мистецтво. Поступово знайомлячись з культурною спадщиною людства, дитина прилучається до її цінностей, збагачує власний життєвий досвід, має можливість творчо застосовувати набуті знання у притаманних їй видах діяльності. Відповідно, розвивається уява, мислення, комунікативні навички, вміння розуміти іншого тощо.

       Музика, художнє слово, зображувальне мистецтво, театр стають для дитини джерелом переживання радощів, відкривають дитині мистецтво, забезпечують багатство вражень.

В. Сухомлинський зазначав: «Кожна дитина не тільки сприймає, але й малює, творить, створює. Те, як дитина бачить світ, - є своєрідною художньою творчістю. Образ, шо срийняла й одночасно створила дитина, несе в собі яскраве емоційне забарвлення. Діти переживають бурхливу радість, сприймаючи образи навколишнього світу і додаючи до них що-небудь з фантазії. Емоційна насиченість сприйняття – це духовний заряд духовної творчості.»

 Творчі прояви у дитини спостерігаються досить рано. Але, на жаль, наука не має достатньо повної характеристики творчих проявів дитини раннього віку.

Зумовлене це насамперед тим, що кожна дитина індивідуальна, отже, творчі прояви в кожної окремої дитини будуть притаманні тільки цій дитині, хоча, безумовно, є й типові творчі прояви, характерні для дітей дошкільників;

 Для дитячої творчості характерним є непередбачуваність, спонтанність. Творчі процеси найчастіше протікають на несвідому рінві, а свідомість фіксує лише їхній кінцевий результат. Причому не все, що дивує дитину, буде дивувати дорослого, оскільки світ дитини - своєрідний, непізнанний, індивідуальний – є таким, що не завжди піддається дорослому поясненню;

 І у творчій, і в будь-якій іншій діяльності дитині властиві всеохоплююча допитливість, дослідженя світу: від «Що це таке?» до «Хочу знати все!». Пізнавальна активність дитини спрямована не тільки на пізнання окремого предмета чи явища, а й на розпізнання його устрою, причини, мети, призначення, способу використання й таке інше. Пізнавальний інтерес є важливою складовою пізнавальної активності. Він зростає в процесі накопичення дитиною досвіду пізнавальної діяльності, що також виявляється у дитячій вторчості;

 Формування творчих здібностей у дітей, як правило повязана з грою. Адже давно відомо, що гра є провідною діяльністю дитини дошкільного віку, а отже – й «веде» за собою розвиток дитини. Дошкільнята малюють і – грають, танцюють і – грають, конструюють і – грають, називають слова, вигадують казки й постійно грають. Грають навіть тоді, коли займають серйозною справою. Через гру, експертментування, творчість іде пізнання дитини навколишнього світу. У грі дитина робить спроби знайти своє місце у житті;

 Розвиток цих здібностей вимагає створення певних умов, за яких дитина почуватиметься вільною від впливу дорослого. Коли діти захоплені, вільні, безтурботні, творче рішення приходить ніби саме собою. Дитина дивується, радіє результатові. Творчі прояви наявні там, де відсутні заборона, стримування, певні знання, моральні принципи тощо.

         Л. Виготський вказував, що у дитячій творчості велику роль відіграє комбінування цілого та частин, реального та вигаданого.

Отже, в самостійній діяльності або під час спільних з дорослим ігор дитині слід ненав'язливо розкривати прийоми творчого мислення, вчити її помічати незвичне;

Отже, дитяча творчість – своєрідна сфера дитячого життя. Займаючись нею,

дитина діє, спілкується з дорослими та однолітками.

    Будь-яка дитина з’являється на світ з природною пізнавальною спрямованістю, що допомагає їй адаптуватися до нових умов своєї життєдіяльності. Поступово пізнавальна спрямованість переростає в пізнавальну активність – стан внутрішньої готовності до пізнавальної діяльності, що виявляється у дітей у пошукових діях спрямованих на отримання нових вражень про навколишній світ. З ростом і розвитком дитини її пізнавальна активність все більше починає тягти до пізнавальної діяльності.

    Пізнавальна діяльність – це складне особистісне утворення, яке складаєть під впливом найрізноманітніших чинників: і суб’єктивних (допитливість, наполегливість, воля, мотивація, старанність і т.д.), і об’єктивних (навколишні умови, прийоми і методи навчання та виховання).

        У період дошкільного дитинства завдяки пізнавальній активності дитини відбувається зародження уявлень про оточуючий світ. Ці уявлення формуються в процесі розвитку пізнавальної сфери, яка складається з 3-х компонентів:

1. Пізнавальні процеси ( сприйняття, увага, пам’ять, уявлення,

мислення).

2. Інформація (досвід і досягнення накопичені людством на шляху

пізнання світу).

3. Ставлення до світу ( емоційна реакція на окремі об’єкти, предмети,

явища,

і події нашого світу).

        Всі компоненти пізнавальної сфери тісно пов’язані між собою. Основою світосприймання 3-річної дитини є предметний зміст дійсності, її окремі, конкретні, реальні предмети, об’єкти, явища. Дитина пізнає світ за принципом: що бачу, з чим дію, те і пізнаю. Дітей цікавлять зовнішні (що? хто? як?) і внутрішні характеристики предметів (для чого? як?). Але самостійно осягати приховані характеристики предметів трирічна дитина не може ( тому що в її арсеналі один спосіб пізнання:( бачу-дію), їй необхідна допомога дорослих.Необхідно пам’ятати, що пізнавальний розвиток відбувається в повсякденному житті дитини: бесіди, спостереження, гри тощо.