Консультація для батьків на тему:

"Цікаві ігри влітку!"

Сучасні діти шкільного та дошкільного віку практично не грають в ігри у дворі. У наше дитинство нам ці ігри передавали старші діти! А зараз і старші діти не знають як і будь-що можна грати у дворі. Батьки теж обмежені часом щоб пограти з дітьми у дворі, та й ситуація така, що батьки турбуються відпускати дітей на вулицю, їм страшно за життя і здоров'я дітей це природно. Так наші діти грають і в ляльки , але роблять це у екран монітора. Сидя за комп'ютером дитина не отримує повноцінного розвитку, як якщо б він грав з однолітками у дворі. Діти, граючись у дворі не витрачають час на дурниці, а вчаться приймати самостійні рішення. Крім того, рухливі ігри позитивно впливають на розвиток і вдосконалення особистісних якостей дитини. За допомогою дворових рухливих ігор розвиваються спритність, швидкість, сила, витривалість, орієнтування в просторі, влучність і багато іншого.

Особливе значення дворові ігри мають для формування дитячого колективізму. Спостерігаючи за іграми можна побачити, як змінюються і удосконалюються відносини між дітьми, а також як розвиваються навички і якості кожної дитини.                                                                

    Пропоную Вашій увазі гри, знайомлячись з якими багато посміхнуться і згадають своє дитинство.

1. «Качка, качка, гусак"

      Це широко відома гра на п'ятьох або більше учасників, в яку зручно грати у дворі, парку або на пляжі. Всі діти, крім одного, сідають в коло обличчям один до одного. Той, хто залишається, обходить коло, злегка поплескуючи кожного з дітей по голові, і вимовляє при цьому слово «качка». Коли «грюкання» (ведучий) говорить слово «гусак», дитина до чиєї голови тільки що доторкнулися, схоплюється і женеться за «хлопаючим» по колу. «Хлопаючий» намагається оббігти коло і зайняти місце гравця- «гусака», при цьому не опинившись схопленим ім. Якщо це вдається, «гусак» стає новим ведучим і гра триває. Але якщо «гусак» ловить «хлопаючого», то він продовжує ходити по колу.

Варіант гри називається «Кинь хустинку». Замість того щоб сидіти, гравці стоять колом обличчям один до одного. Ведучий ходить поза колом і кидає «носовичок» (шматок матерії) під ноги одному з учасників. Тоді цей гравець підбирає «хустку» і женеться за ведучим, який біжить по колу і намагається зайняти місце переслідує його гравця, який не опинившись схопленим.

Веселощі гарантовано всім - як «качкам»,так і «гусям».

2. «Бейсбол без бази»

Потрібно: гумовий м'ячик або тенісний м'яч.

Правила цієї гри багато в чому схожі на правила гри в пінбол. Гравці кидають гумовий м’ячик або тенісний м'яч в мішені і за поразку кожної отримують право на додатковий удар (одиничний, подвійний, потрійний або удар «з дому»).

Спочатку гравці повинні вирішити, де буде знаходитися їх позиція, а де мішені. В якості мішеней можуть використовуватися камінчики, а ще коробки, купки листя і старі светри. Система нарахування очок повинна відповідати складності мішені. Кожна мішень переривається до певного типу удару. За легкі покладається одиничний удар, за більш складні - подвійний і т.д.

Гравці кидають м'ячі по черзі. Якщо мішень вражена, то команда, в якій значиться влучний гравець, отримує право на відповідний кидок. Якщо гравець не влучив, то його команда пропускає хід. Після трьох ходів, пропущених будь-яким гравцем, на позицію ставиться слідуючий  гравець.  Грайте стільки (періодів гри), скільки хочете, і при цьому ведіть лік очкам. Гравець переможець отримує право вибрати нові мішені.

Отже, відбиває на позицію!Потрібно: бейсбольні приналежності

А ось забавний варіант звичайного бейсболу, призначений для гри неповної командою. Строго кажучи, вам потрібні лише відбиває і кілька гравців зовнішнього поля. Бази в цій грі теж не потрібно. Просто виберіть відповідний м'яч, враховуючи вік і підготовку учасників.

Відбиває підкидає м'яч в повітря і битою посилає його на зовнішнє поле. Однак замість того щоб бігти по базах, гравець кидає біту на землю. Той з інших учасників, хто зловить м'яч, повинен кинути його у напрямку до біти. Якщо м'яч докочується до біти і стосується її, то катнувший  м'яч гравець займає позицію відбиваючого. Якщо м'яч не торкнувся біти, то продовжує гру колишній відбиває. Щоб зробити гру трохи більш складною для відбиваючого, можете накреслити навколо його майданчики коло. Коли відбиває кидає биту, вона повинна впасти на землю всередині цього кола. В іншому випадку той, хто зловить м'яч, автоматично виграє. Порадьте своїй дитині придумати якісь власні правила. Пам'ятайте, що головна мета цієї гри - повеселитися.

Потрібно. М'яч для волейболу або гумовий м'яч

      У «Гаражний м'яч» грають в точності так само, як і в волейбол, за винятком того, що в цій грі потрібно бити м'ячем в гаражний стіну (втім, підійде будь-яка висока стіна) або в схил даху. У грі беруть участь двоє, четверо або шестеро гравців. Все, що вам знадобиться - це стіна (без вікон) і волейбольний  або будь-який великий гумовий м'яч. Нехай учасники розіб'ються на дві команди і вишикуються вздовж стіни. Гравці однієї команди ведуть гру напроти стіни, а гравці іншої повинні відбивати м'яч назад, не хапаючи і не кидаючи його.

Штовхання м'яча туди-сюди триває до тих пір, поки одна з команд на допустить промах. Якщо м'яч упускає хтось із команди, що подає, то вона змінює своє положення. Якщо помилки припускається приймаюча команда, то команді, що подавала зараховується одне очко. Грайте, поки не побачите, що якась команда першої набрала п'ятнадцять очок: тоді гра починається заново.
Для різноманітності міняйте склад команд, підвищуйте необхідний для перемоги рахунок або вибирайте щоразу нову стіну.
Якщо на вулиці проживає багато дітей, можете набрати «лігу гаражного м'яча». Оголосіть офіційний сезон гаражного м'яча і організуйте гри, можливо, навіть світового масштабу.

3. Де живе «Снігова людина»?

Потрібно: тільки ваш час

Навіть якщо у вас маленькі ступні, ви здаєтеся своїм дітям велетнем. У цій грі ви перетворитеся в місцевого «велетня» (так індіанці звуть «снігового людині»), і ваші діти будуть йти за вами по слідах на піску в надії відшукати вас.

Гра починається так само, як і хованки, тобто діти будуть вважати, поки ви ховаєтеся. Вся різниця в тому, що ви залишаєте сліди на піску. Задум гри зводиться до того, щоб використовувати ці сліди як явну перевагу, оскільки з їх допомогою можна водити дітей за ніс (на всякий випадок надіньте ваші найбільші чоботи).

В одному з варіантів гри потрібно пройти по піску задом наперед, зупиняючись у дерев або зборів, а потім піти звичайним кроком в надії збити з пантелику шукачів «велетнів». Заодно стрибайте то вліво, то вправо, щоб створити петляє слід.

Спробуйте перетворити свій слід в лабіринт, який веде до далеких кутах двору. Якщо рухатися тихо, то можна продовжувати плутати сліди і тоді, коли діти стануть просуватися по початковим стежками. Коли вас нарешті оточать, не забудьте гарчати, як «снігова людина», і в люті бити себе по грудях.

4. Потрібно: природні матеріали, крейда

А раптом ваша дитина - майбутній архітектор? Встановити це вам допоможе дане заняття. Його ідея зводиться до того, щоб створити макет міста або району, в якому житлові будинки та інші будівлі будуть представлені камінчиками та іншими природними матеріалами.

Спочатку складіть карту задуманого міста, позначивши на ній вулиці, провулки, загострені ділянки, річкові канали і т.д. Ви і ваша дитина можете намалювати карту, проводячи лінії паличкою по землі або дрібному по садової або в'їзний доріжці.

Потім розкладіть на зображеному ділянці всілякі природні матеріали, щоб створити деталі макета. Дозвольте дитині самостійно придумати правила. Наприклад, соснові шишки він стане використовувати в якості окремих будинків або їх стін, а камінчики будуть зображувати цеглу або цілі будівлі. Дитина може вирішити, що жолуді - це автобуси, а певні насіння - це люди. Крім того, припустимо застосовувати в грі камінчики гальки як автомобілів або ділянок стіни. Прямі гілочки можуть зображати дерева, людей і т.д. Деревні листя підійдуть як спортмайданчиків, прапорів і далі в тому ж дусі. У будь-якому випадку це заняття чудово стимулює дитячу уяву.

5. Потрібно: м'який гумовий м'яч або губка для ванн, брязкальце (сухі боби, поліетиленовий пакет для сандвічів, 2 пластмасових замочка від етикеток, панчіх)

В цю гру грають невеликою групою (найкраще в складі чотирьох або п'яти осіб), причому діти використовують найрізноманітніші предмети.

Учасники сідають у коло, крім одного - ведучого. Ведучий закриває очі, а інші гравці передають по колу «картоплю». Спочатку в грі використовували справжній картопля. Зараз допустимо скористатися гумовим м'ячем, губкою для ванн або саморобної брязкальцем. Щоб зробити брязкальце, засипте півсклянки сухих бобів в поліетиленовий пакет для сандвічів, видавіть з нього зайве повітря, застебніть пластмасовим замочком від етикетки, помістіть в старий панчіх, який зав'яжіть вузлом і застебніть іншим таким замочком.

Коли ведучий оголошує «Стоп!», Той, у кого виявилася «картопля», залишає коло. Саме тому гравці так стрімко передають «картоплю» один одному (до речі, саме тому вам краще використовувати м'яку «картоплю», щоб ніхто не забився, коли надто поквапиться). Гра закінчується, коли залишається єдиний учасник, не рахуючи ведучого. Останній залишився гравець сам стає провідним в наступній грі.

Починаємо перекидати «картоплю!»

6. «Тихіше їдеш, далі будеш - стоп» розвиває координацію, вміння швидко бігати і реагувати на мінливі обставини.
Завдання, що водить - стати спиною до учасників на лінії фінішу (чим більше буде відстань між ведучим і учасниками, тим краще) і голосно вимовити: «Тихіше їдеш, далі будеш - стоп». Поки ведучий говорить (а робити він це може в будь-якому темпі), учасники намагаються якомога далі втекти у напрямку до фінішу. Як тільки ведучий замовкає, потрібно застигнути на місці. Той, хто не встиг зупинитися або зробив випадкове рух, вибуває з гри. Перемагає той, хто добереться до лінії фінішу першим і доторкнеться до ведучого.

7. «Жмурки (новий варіант»)

Потрібно: пов'язка на очі

Це добре відома дитяча гра, в якій гравець із зав'язаними очима ходить на дотик по двору, виловлюючи інших гравців.

Влаштовують цю гру на легко переглядається місцевості, переконавшись, що на землі не валяються іграшки або інші предмети, про які може спіткнутися гравець в пов'язці.

Гравець, який водить, надягає на очі пов'язку. Поки він крутиться на місці п'ять разів, інші розбігаються по двору, вишукуючи зручне місце, де можна сховатися. Коли ведучий закінчує крутитися, він вигукує: «Все!» Решта гравців повинні завмерти на місці.

Тоді ведучий приймається шукати інших учасників гри, вигукуючи «Попався сліпому ...» Інші гравці повинні говорити у відповідь «Бик!», При цьому вони можуть змінювати голос. Ведучий за допомогою цих підказок вистежує гравців.

Варіант цієї гри не містить звукових підказок: той, хто водить, ходить по двору, вишукуючи гравців за допомогою внутрішнього чуття. Учасники повинні стояти на одному місці, але має право рухати тулубом, намагаючись ухилитися від рук ведучого. Що найважче для гравців? Це, звичайно, не хихикати!

8. Гра, яка розвиває зорову пам'ять і увагу.

Для гри вибирається майданчик і визначається ведучий.

На майданчику креслять дві лінії на відстані 5-6 метрів один від одного.

Гравці повинні вишикуватися за однією з ліній. Ведучий стає між

лініями, приблизно посередині спиною до гравців.

Далі він називає який-небудь колір і гравці повинні почати

переходити за іншу лінію.

Якщо у гравців присутній названий колір в одязі, то вони спокійно

проходять повз ведучого за іншу лінію. Якщо такого кольору в одязі немає у

гравця, то він повинен тікати від ведучого. Якщо ведучий заплямував гравця

"Без кольору", то той стає не його місце.

9. Гра «Я знаю п'ять імен»                                                                           

Кількість гравців не обмежена. Однак сильно багато не бажано, з огляду на те, що учасникам доведеться довго чекати своєї черги. Отже, гравці по черзі беруть м'яч і б'ють ним об землю. При кожному ударі вимовляють одне

слово. «Я знаю п'ять імен хлопчиків: Вася - раз, Петя-два, Льоша - три, Вова - чотири, Діма - п'ять». Закінчивши цей ряд слів, переходять до наступного: «Я знаю п'ять імен дівчаток» (назв міст, річок, озер,

марок машин, тварин, птахів, квітів і т.д.).

Якщо гравець помиляється або довго думає, чи «втрачає» м'яч, хід переходить до наступного гравця. Коли м'яч повертається до цього гравця, то він продовжує з того місця, на якому допустив помилку.

Проводьте більше часу на повітрі. Бажаю всім веселого літа!