Практичний
порадник
«МУЗИКОТЕРАПІЯ
ЯК
ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ
ЕМОЦІЙНОГО
ЗДОРОВ'Я ДОШКІЛЬНИКІВ»

Музикотерапія — це процес, у якому застосовується музика та всі сторони її впливу — емоційна,
фізична, інтелектуальна, соціальна, естетична і духовна — з метою покращення чи
збереження здоров'я людини.
У залежності від активності дітей, ступеня їх
участі в музично-процесі і поставлених завдань музикотерапії, вона може бути
представлена у формі:
активної, коли діти активно висловлюють
себе в музиці,
пасивної, коли дітям пропонують тільки
прослухати музику і
інтегративної,
коли поряд з музикою задіяні можливості інших видів мистецтва: малювання
під музику, музично-рухливі ігри, пантоміма, пластична драматизація під музику,
створення віршів, малюнків, оповідань після прослуховування музики та інші
творчі форми. Музично-терапевтичні методи, як правило, підбираються
індивідуально.
Музикотерапія
- це один із самих безпечних і доступних способів лікування і запобігання
багатьох захворювань. Правильно підібрана музика здатна поліпшити обмін
речовин, привести в норму ритм дихання, тиск, пульс і в цілому зробити
благотворний вплив на весь організм.
Дитячий
організм більш чутливий до всіх видів впливів і музика є воістину цілющим
засобом, яке здатне зробити дитину
здоровішою.
Особливий вплив справляє музика на емоційний та психічний стан
дитини. Зберіть колекцію улюблених творів, які діють заспокійливо або піднімають
настрій, і включіть їх до прослуховування в дитячий
розпорядок дня. Такі емоційні розвантаження сприятимуть релаксації, відновленню
сил, гарному настрою та самопочуттю, розвитку уяви.
У такій музичній «аптечці» обов'язково повинні бути Моцарт,
Бетховен, Бах, Шуберт, Шуман. Класична музика діє
розслаблююче, знімає втому, заспокоює, покращує настрій і сон, підвищує
здатність до інтелектуальної діяльності і навіть зміцнює імунний захист
організму.
Найбільший лікувальний ефект для серця відзначається при
прослуховуванні струнних інструментів - гітари, скрипки, віолончелі, альта,
арфи.
Музичні інструменти впливають на різні
органи:
v легені люблять арфу,
v серце – гітару,
v шлунок – клавішні інструменти,
v печінка – флейту,
v підшлункова залоза – трубу,
v щитовидна залоза – фортепіано,
v нирки – саксофон,
v хребет – барабан,
v товстий кишечник – губна гармоніка,
v тонкий кишечник – скрипку,
v
жовчний міхур – гобой тощо.
Ніщо
так ефективно не знімає біль, як органна музика Баха. Позитивний
вплив органу важко переоцінити. Він
увібрав в себе звуки багатьох інструментів і є найпотужнішим регулятором
енергетики.
Симфонічний
оркестр, поєднуючи гармонійне злиття багатьох інструментів, здатний лікувати і
підтримувати людину. Поєднання скрипки, фортепіано та гітари особливо улюблені
маленькими дітьми.
Виділяють 2 основні типи музики за її впливом на поведінку і стан
людини, а саме:
-
заспокійливу музику, що характеризується правильністю ритму, передбачуваністю
динаміки й гармонійність звучання,
-
стимулюючу музику, що підвищує енергійність людини, спонукає до діяльності і
збуджує емоційність.
Для підтримання
фізичного та психічного здоров’я дітям корисно брати участь у різноманітних
іграх, танцювати і виконувати фізичні вправи під супровід класичних музичних
творів бадьорого характеру – мажорних,
радісних, піднесених. Такими є, наприклад, більшість п’єс з дитячих
альбомів різних композиторів. Проте слід зауважити, що найбільший
музично-терапевтичний вплив на дітей все ж має цілеспрямоване слухання музичних творів.
Оскільки
у наш час навіть маленькі діти відчувають шалений ритм життя, то часто бувають
нервовими, некерованими, агресивними. Якщо такі психологічні зміни у своїх
вихованців помітив педагог, він має обов’язково надавати їм можливість слухати
якомога більше спокійної музики.
Бажаного терапевтичного ефекту можна досягти
лише за умови щоденного проведення «сеансів» слухання музики. Йдеться про
мимовільне слухання дітьми спеціальної оздоровчої музики тоді, коли вони
залучені до будь-якого виду діяльності, не пов’язаного з вербальним
спілкуванням – малювання, ліплення, виконання фізичних вправ тощо.
Найоптимальніша періодичність та тривалість таких музично-терапевтичних
«сеансів» слухання музики для дітей дошкільного віку та молодшого шкільного
віку – щоденно по 30 хвилин.
Музичний
матеріал для музично-терапевтичних занять треба добирати дуже ретельно.
Насамперед, потрібно намагатися знаходити позитивно-ліричні твори класичних композиторів з гармонійним
поєднанням мелодії та ритму,а також звертати увагу на їх назви. Як показує
практика, слухання творів з назвами трагічного характеру або такими, що
пов’язані з негативними образами, можуть викликати у дітей відчуття страху,
надмірного переживання , тривоги тощо.
Насамперед, варто
приділяти увагу класичним творам, спеціально написаним для дітей. Якщо ж є
бажання застосувати на своєму занятті класичну музику, яка не
розрахована суто на дитяче сприймання, головним критерієм під час добору такої
музики має бути інтуїція та власний смак педагога. Позаяк все ж потрібно
звертати увагу на гучність музики, її темп та драматичність.
Орієнтовний
репертуар класичних музичних творів,
які доцільно використовувати:
· «Дитячий куточок» К. Дебюссі;
· «Карнавал тварин» К. Сен-Санса;
· «Музичні моменти» Ф. Шуберта;
· «Дитячі сцени» Р. Шумана;
· «Добре темперований клавір» Й-С. Баха;
· «Багателі» Л. Бетховена;
· «Пісні без слів» Ф. Мендельсона;
· «Маленька нічна серенада» В. А. Моцарта
Доцільно
також поєднувати звучання шедеврів класичної музики зі звуками живої природи: дивовижними за красою звуками голосів
птахів, дельфінів, китів, диких тварин; стрекотінням коників, цвіркунів;
гуркотом громовиці, шумом дощової зливи, океанічних хвиль тощо.
І
наостанок, головна рекомендація педагогам: аби ваші музично-терапевтичні заняття
подобалися дітям, вони, насамперед, мають подобатися вам. Все, що робите, має
надихати та дарувати насолоду – інакше діти не виявлятимуть інтересу ні до
музики, ні до заняття. Якщо врахуєте ці поради, неодмінно відчуєте користь для
здоров’я та гармонійного розвитку не лише своїх вихованців, а й самих себе.