Консультація для батьків

"Українські традиції як засіб формування в дітей приналежності до своєї країни"

        Виховання патріотичних почуттів є базою для формування світогляду та  розвитку загально-людських цінностей дитини. І вплітати її в життєдіяльність дітей слід не одноразово, а систематично, послідовно й постійно. Аби ваші вихованці могли гордо сказати, що вони - українці, і пишалися цим.

             Мудра приказка «Не буває лиха без добра» підтвердилася й у страшні часи, які ми з вами переживаємо. Ця кривава війна ще раз дала нам змогу відчути в собі горде «Я - українець і Україна понад усе». Завдяки цьому всі ми, кожен як може, боронимо нашу державу й тримаємося проти численного ворога, дивуючи весь світ надзвичайною мужністю. Нині на передовій, під обстрілами і в тилу, у тяжкій волонтерській справі кожен намагається бути корисним та відчуває свою єдність із Батьківщиною.

    У мирний час не всі й не завжди усвідомлюють значення патріотичного виховання. Тож утриматися від перекосів, забезпечити єдність патріотичного із соціально-громадянським і морально-правовим вихованням буває складно. Та наразі життя утверджує в тому, що силу духу, патріотичний настрій, любов до своєї країни, віру у правду і перемогу - у потрібний час з кишені не виймеш. Усе це - результат цілеспрямованого виховання.

    У довоєнний, мирний час відчуття України як Батьківщини, а також своєї приналежності до української громади в більшості дошкільників було на стадії зародження - знання й уявлення про нашу державу існували відокремлено від почуттєвої сфери. А все тому, що освітня робота в соціально-патріотичному напрямі була націлена передусім на збагачення інформаційного поля та знань дітей.

        Утім відомо, що не пропущені крізь серце, а формально засвоєні знання-штампи не формують почуття людської, громадянської, національної - саме в такій послідовності! - гідності дошкільників, хоча їх може бути й достатньо. Натомість емоційно насичені дії батьків чи інших значимих дорослих допомагають дітям вибудувати чітку життєву позицію. Тому найдієвіший засіб патріотичного виховання дошкільників - це, безумовно, особистий приклад наближених до них дорослих.

        В умовах війни діти дорослішають швидше. І цьому сприяють передусім не знання, а емоційні враження, життєвий досвід, глибокі почуття, що наповнюють їх, незалежно від того, де вони разом з дорослими проживають спільну для всієї України біду: в укриттях, у бомбосховищах, евакуації чи в тилу, допомагаючи батькам у їхній волонтерській діяльності. І от тоді гасла, героїчна поезія, пісні, казки й легенди перестають бути просто словами. Вони проростають у цілому поколінні ростками патріотизму, надають силу, яка й робить наш народ непереможним.

        Отже, саме зараз, як ніколи, існує благодатний ґрунт для того, щоб вкотре опрацювати з дітьми українознавчу тему. Активно включайтеся разом з вихованцями в її проживання - це найкраще, що нині можуть зробити вихователі для всієї країни. Якщо ви у безпеці й можете підтримувати освітній процес, зосередьтеся саме на цьому.

 КЛЮЧОВІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ.

     Нині важливо допомогти дітям осмислити, що вони як українці разом з дорослими захищають не лише свою землю, прекрасну українську природу, а й її славну історію, традиції та культуру. Нам є чим пишатися і що передавати дітям наших дітей. Це знання про народну й державну символіку, особливості побуту українського народу - житла, одягу, народних іграшок, українські народні ремесла, традиції українських свят. На чому ж саме зараз слід сконцентруватися під час роботи з дошкільниками?

 СФОРМУВАТИ ВІДЧУТТЯ ПРИНАЛЕЖНОСТІ ДО СВОЄЇ КРАЇНИ.

       Надзвичайно важливо для формування в дошкільників відчуття приналежності до своєї країни не лише промовляти певні патріотичні гасла, а, звертаючись до досвіду дітей, їхньої емоційно-чуттєвої сфери, сприяти щирому прийняттю того, що ми намагаємося вкласти в душі дітей. Ось деякі з думок, які мають бути подані дітям не формально:

§     - Моя країна, її минуле й сьогодення гідні поваги. Я маю бути гідним громадянином своєї країни.

§      -  Україна- моя країна.

§       - Від мене також залежить, якою вона є і буде.

§  - Я не можу чинити погано/немилосердно/нечесно/неправедно, бо я- українець (ідеться про громадянську категорію, а не національну).

§    - Я люблю своє місто/село/селище й хочу, щоб воно було красивим. Тому не буду смітити⁄руйнувати⁄паплюжити тощо.

§   - Я допомагаю дорослим наближати перемогу- не відволікаю від важливих справ, стримую свої бажання й емоції, виконую посильні доручення.

    Зауважте, що жодне із поданих тверджень не насичене люттю, ненавистю, прокльонами. Ми - воїни світла! Ми не уподібнюємося ворогам - ми проти насилля, ми захищаємо свою землю, а не знищуємо світ.

        Що необхідно для такого прийняття? Передусім важливо забезпечити умови для емоційного проживання, у процесі якого діти засвоюватимуть загальнолюдські, громадянські й національні цінності. Поговоріть з дітьми про внесок видатних українців - спортсменів, науковців, майстрів, художників, письменників, музикантів - у становлення й розвиток своєї країни; назвіть імена воїнів-героїв, волонтерів, спортсменів-паралімпійців, що своєю мужністю стверджують велич України у цілому світі. Пишаючись їхніми досягненнями й водночас оцінюючи свої здібності й таланти, діти відчуватимуть себе невід'ємною частинкою України.

    Водночас необхідно показати дошкільникам і вагоме й поважне місце українського народу серед інших народів Європи та світу; показати, як поважають українців за їхні силу й сміливість, уміння дотримуватися спільних міжнародних правил співіснування, як українці намагаються бути дружніми до інших народів.

АКТУАЛІЗУВАТИ ЗНАННЯ ПРО ДЕРЖАВНІ І НАРОДНІ СИМВОЛИ. 

    Символіка - це своєрідна візитівка держави на міжнародній арені. У нашої країни є чимало різних символів, що свідчить про її багату історію та високодуховний народ. Це й вишитий рушник, заквітчаний віночок, барвисті вишиванки. А ще - верба та калина, без яких, як кажуть у народі, «нема України».

    Найліпше ознайомлювати дошкільників із державними та народними символами під час читання художніх творів, легенд, вивчення віршів. Адже складно знайти більш точне й водночас доступне для дошкільників пояснення цих понять.

    За допомогою доступного для дітей фото- й відеоряду покажіть їм, як важливо для нашого героїчного народу зберегти ознаки державності, яку мужність проявляють дорослі й діти, захищаючи Прапор і Герб, співаючи Гімн України на головних площах у захоплених ворогом містах і селах, у бомбосховищах. Свої переживання й почуття спонукайте дітей відтворювати у творчості.

    Повертаючись до культурно-історичної лінії, зауважимо, що важливо сформувати в дітей не загальний віддалений образ-картинку країни, а допомогти їм накопичити й осмислити знання про конкретні факти історії, традиції, культури України. При цьому, щоб діти не залишилися на рівні засвоєння інформаційних кліше, слід не просто інформувати їх, а забезпечити максимальне включення кожного в процес відкриття й засвоєння знань. Варто наситити пізнавальний процес емоційними переживаннями, збагатити світлими, простими й приємними для дітей образами. Це надзвичайно важливо нині, коли наша країна переживає страшні часи.

ЗАНУРИТИСЯ У НАРОДНУ ТВОРЧІСТЬ.

     Надзвичайну роль у вихованні дітей дошкільного віку відіграють народні традиції та обряди. Адже вони повертають дітей до цінностей предків, створюють позитивний настрій, розкривають основи правомірної поведінки, навчають проявляти терплячість до всього живого. Тож обов'язково зверніть увагу дітей на розмаїття народної творчості. Різьбярство, лозоплетіння, гончарство, музика, література, вишивка, писанкарство, живопис - це далеко не повний перелік ремесл, якими споконвіку славився український народ. Надзвичайно важливо представити дітям український народ як мирну і працьовиту спільноту творчих, талановитих, красивих людей. Ознайомити дошкільників зі скарбницею української народної творчості допоможуть різноманітні ілюстративні матеріали, енциклопедії, творчі майстер-класи, родинні історії тощо.

    Дослідити народні ігри та іграшки

     Одним із «продуктів» народної творчості є народні ігри й іграшки. Вони відтворюють особливості життя й побуту українців, їхні звичаї й традиції, а також багату історію й невичерпний творчий потенціал. Українські народні ігри та іграшки надзвичайно різноманітні й мають свої регіональні особливості. На весь світ відомі косівські й опішнянські іграшки, унікальні ляльки-мотанки й не тільки.

    За допомогою народних ігор та іграшок діти опановують перші елементи грамотності, ознайомлюються з фольклором, розвивають свої математичні здібності, тобто навчаються, граючись. А хіба це не найефективніший метод навчання? А головне - такі ігри й іграшки сприяють утвердженню національної самобутності й менталітету маленького українця як людини, що любить світ і націлена на добро.

    Ознайомитися зі святами - державними й народними

    Здавалося б, війна - не час для святкувань. Утім, радимо все-таки приділити увагу календарній обрядовості. Адже залучення дітей до підготовки й відзначання різних свят пробуджує в них любов до рідної землі, повагу до людей праці, формує вміння плідно працювати, шанувати історію та збагачувати культуру свого народу. Участь дошкільників у народних святах сприятиме тому, що вони глибше відчуватимуть нерозривність із рідною природою, намагатимуться власною працею примножувати багатства свого краю, прагнутимуть зберігати й розвивати трудові та святкові традиції. Найближчим таким святом є Великдень. Тож запропонуйте дітям розмалювати писанки, створити з ними цікаву композицію, обговоріть важливі великодні традиції.

     Не менш важливо ознайомлювати дошкільників із державними святами, як-от: День Конституції, День Незалежності тощо, в ігровій формі пояснюючи їх значення в історії нашої держави.

    Під час ознайомлення з традиціями та звичаями відзначання свят дошкільники мають змогу збагатити свої емоційні враження та знання про власний родовід, довкілля, Батьківщину.

    Наша країна - це не лише матеріальне довкілля, це передусім ми самі - її громадяни. Сьогодні ми згуртувалися й обов'язково переможемо ворога, а потім відбудуємо нашу прекрасну країну.

    Хочеться вірити, що наше свідоме відчуття своєї приналежності до України, щире спільне бажання бачити її сильною, мирною та щасливою допоможе здолати будь-які негаразди.

УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!

 Консультація для батьків

"Музика розвиває інтелект"

підготувала керівник музичний

Наталія Сергіївна Степанчук

Музика - це не лише мистецтво, але й потужний інструмент для всебічного розвитку дитини та становлення маленької особистості.

На жаль, в суспільстві існує стереотипна думка, що вплив музики на розвиток дитини обмежений лише сферою музично-естетичного виховання.

Мабуть, всі з дитинства пам’ятають, що дитячі ігри, урочистості, навчання, спортивні змагання та інші різноманітні моменти завжди супроводжувалися мелодіями, які створювали гарний піднесений настрій.

А чи знали ви, що музика не лише приносить радість, а й може суттєво впливати на розвиток інтелекту вашої дитини?

Дослідження показують, що музичні заняття позитивно впливають на різні аспекти інтелектуального, емоційного та соціального розвитку дітей.

Музика та розвиток мозку

Музика - феноменальне явище, яке активує різні ділянки мозку, включаючи ті, що відповідають за мовлення, пам’ять та емоції. Встановлено, що ритм і висота музичного звука впливають на роботу лівої півкулі, а тембр і мелодія - на роботу правої. Це означає, що музика сприймається завдяки інтеграції процесів в обох півкулях. Причому сприйняття музики може відбуватися на свідомому і підсвідомому рівнях. Коли дитина слухає музику або грає на музичному інструменті, вона тренує свій мозок, розвиваючи навички, які знадобляться її у багатьох інших сферах життя.

Розвиток когнітивних навичок

Заняття музикою сприяють розвитку когнітивних навичок – пам’яті, уваги, мислення. Наприклад, вивчення нот і ритмів допомагає покращити математичні здібності. Це пов'язано з тим, що музика має структуру, яка вимагає логічного мислення та аналізу.

Музичні заняття вимагають концентрації, що допомагає дітям навчитися зосереджуватися на завданні, а вивчення нових мелодій і текстів пісень сприяє розвитку короткочасної та довготривалої пам'яті.

Емоційний розвиток

Не менш важливим є емоційний аспект занять музикою. Вони допомагають дітям виражати свої почуття та розуміти емоції інших. Завдяки музиці діти можуть навчитися співпереживати, що є важливою складовою соціальної взаємодії. Музика може стати потужним інструментом для розвитку емоційного інтелекту - здатності розуміти свої емоції та емоції оточуючих. А також  допомогти впоратися з емоційними переживаннями та знизити рівень стресу.

Соціальні навички

Заняття музикою часто передбачають роботу в групах – хорових, хореографічних та інструментальних колективах. Це сприяє розвитку соціальних навичок, таких як командна робота, співпраця та комунікація. Спільна музична діяльність формує почуття відповідальності та поваги до товаришів. Працюючи над спільною метою, діти прислухаються до думки інших та підтримують один одного.

Щоб дитина розвивалася музично, зовсім не обов’язково чекати її вступу до музичної школи або звертатися до фахівця.

Переконатися у цьому можна, ознайомившись з порадами, що допомагають прищепити дитині інтерес та любов до музики і зробити заняття з нею корисними й цікавими.

Як заохочувати дітей до музики?

1. Створіть музичне середовище. Слухайте музику разом: обирайте різні жанри та стилі, обговорюйте їх.

2. Заповніть ваш дім музикою. Співайте пісні: використовуйте прості дитячі пісеньки для спільного співу.

3. Грайте на інструментах: якщо у вас є можливість, подаруйте дитині простий музичний інструмент (барабан, флейту, клавіші) або виготовіть саморобні музичні інструменти разом з дитиною.

4. Відвідуйте музичні заходи: концерти, вистави, виступи місцевих музикантів. Ці події можуть стати позитивним досвідом та надихнути дитину.

5. Підтримуйте ініціативи: заохочуйте дітей експериментувати з музикою, створювати власні мелодії чи тексти.

Заняття музикою - це не просто розвага, це - важливий елемент розвитку вашої дитини. Вона допомагає формувати інтелектуальні, емоційні та соціальні навички, які знадобляться її у житті. Тож не втрачайте нагоди дати своїй дитині цю безцінну можливість! Пам’ятайте, що кожна мелодія може стати кроком до нових знань і відкриттів.

Запрошуємо вас активно залучати своїх дітей до музичної діяльності, адже це не лише корисно, але й дуже весело!

 Терапія обіймами та казкою: створюємо для дитини відчуття безпеки та спокою»

   Наш непростий воєнний час став своєрідним мірилом людяності, милосердя, любові до ближнього. Ми розкриваємо обійми, коли нам радісно або сумно, коли відчуваємо біль, смуток чи потребуємо підтримки. 

Обійми - одна з найбільш дивовижних і доступних речей, які здатні заспокоїти дитину. Обійми знижують рівень стресу, дають відчуття захисту, турботи, любові й розуміння, зцілюють від травм війни. Дитина отримує такі необхідні зараз обійми від рідних та близьких. А ще - від Хібукі, собаки - обіймаки. Хібукі - це унікальна терапевтична іграшка, яка допомагає пережити травму, впоратися з болем, втратою, тривожністю, стресом.    

    Так звана терапія обіймами - надзвичайно дієвий метод лікування. Дослідження показують, що обійми, як і сміх, ефективні під час лікування різних недуг, а також допомагають позбутись депресії та стресу. За словами вчених, правильні глибокі обійми коли серця двох людей немов торкаються один одного, приносять неабияку користь, а саме:

v Обійми викликають відчуття довіри та безпеки. Це допомагає поводитись більш впевнено та відкрито.

v Обійми здатні підвищувати рівень гормону, який допомагає позбутись відчуття самотності та гніву (окситоцину).

v Довгі обійми сприяють виділенню гормону щастя (серотоніну).

v Завдяки обіймам розслабляються м'язи, знімається напруга та стрес, а також - втамовується біль.

v Обійми зміцнюють імунну систему.

v Обійми здатні підвищувати самооцінку.

v Обійми позитивно впливають на нервову систему, заспокоюючи її та покращуючи емоційний стан людини.

v Дія обіймів схожа на медитацію та сміх. Вони вчать нас відпускати погане і насолоджуватись теперішнім моментом.

v Обійми вчать нас дарувати та приймати.

v Енергія, якою між собою обмінюються люди, обіймаючи один одного, - це внесок в їхні стосунки. Він спонукає до співчуття та розуміння.

   Не менш важливим засобом терапії є казка. Дошкільний вік є найбільш важливим періодом формування моральних і загальнолюдських цінностей. Одним з ефективних засобів розвитку доброзичливих взаємин у дітей дошкільного віку є казка.

   Казка активно впливає на почуття і розум дитини, розвиває його сприйнятливість і емоційність. Дитина вчитися розуміти вчинки героїв казки, події казкового сюжету. Діти і казка нероздільні, вони створені одне для одного і тому знайомство з казками допомагає у вирішенні морального виховання дітей дошкільного віку.

На практиці казки поділяють на кілька категорій, залежно від питання, яке виникло, або проблеми, яку необхідно вирішити.

·         Казки для подолання страху темряви, страх відвідування лікаря і т.п.

·         Казки для активних, гіперактивних дітей

·         Казки для дітей з агресивною, жорстокою поведінкою

·         Казки для коригування дитячої поведінки, яке тягне за собою також фізичний прояв, наприклад: анорексія, енурез, нервовий тик, відмова від їжі і т.п.

·         Казки для роботи із сімейними питаннями: розлучення, народження другої дитини

·         Казки для подолання болю втрати важливих людей, домашнього улюбленця  в житті дитини

Види казок:

·         Художні. Використовуються для підтримуючої терапії та не підходять для коригування серйозних проблем. Їх можна застосовувати без спеціальних знань про принципи казкотерапії.

·         Психокорекційні. Передбачають невелику корекцію поведінки або характеру дитини.

·         Психотерапевтичні. Основний інструмент для подолання страхів та фобій. Можливість персоналізація казки під певну дитину та її проблему.

·         Медитативні. Такі казки націлені на розслаблення після психологічного навантаження. Не вирішують конкретну проблему, допомагають виявити приховані потреби дитини.

·         Дидактичні. Навчають дітей в ігровій формі чогось нового. Часто використовуються в дитячих садах та молодшій школі.

 

   Бажаю вам успіху в цій, здавалось би, легкій та, в той же час, важкій справі, як спілкування з дитиною, та її виховання.