Практична година 

«МУЗИЧНА СКРИНЬКА»

(психологічна реабілітація дітей засобами музикотерапії)

       Музикотерапія — це процес, у якому застосовується музика та всі сторони її впливу — фізична, емоційна, інтелектуальна, соціальна, естетична і духовна — з метою покращення чи збереження здоров'я  людини. Музикотерапія може бути засобом – профілактики, реабілітації, лікування.

У залежності від активності дітей, ступеня їх участі в музично-процесі і поставлених завдань музикотерапії, вона може бути представлена ​​у формі активної, коли вони активно висловлюють себе в музиці, пасивною, коли дітям пропонують тільки прослухати музику і інтегративною,  коли поряд з музикою задіяні можливості інших видів мистецтва: малювання під музику, музично-рухливі ігри, пантоміма, пластична драматизація під музику, створення віршів, малюнків, оповідань після прослуховування музики та інші творчі форми. Музично-терапевтичні методи, як правило, підбираються індивідуально.

В даний час музикотерапія стоїть на стику декількох наук. Вона пов'язана з медициною, фізіологією, загальною та музичною психологією, музикознавством та іншими науковими сферами. Звернення музиканта - педагога до музикотерапії розширює його професійну компетентність, дозволяє глибше зрозуміти сенс процесів, що відбуваються у психіці людини при спілкуванні з музикою.

У нашому організмі все пов’язано. Конкретні типи нервових клітин реагують на конкретні частоти звукових коливань. Звуковисотність, ритм, гучність, тембр звуку – все має своє значення і різний вплив. Гармонізуючи енерго-інформаційні процеси організму, музика здатна допомогти при:

•                 психосоматичних захворюваннях,

•                 невротичних розладах,

•                 порушеннях гормонального балансу,

•          синдромі хронічної втоми.

Музичні інструменти впливають на різні органи:

v    легені люблять арфу,

v    серце – гітару,

v    шлунок – клавішні інструменти,

v    печінка – флейту,

v    підшлункова залоза – трубу,

v    щитовидна залоза – фортепіано,

v    нирки – саксофон,

v    хребет – барабан,

v    товстий кишечник – губна гармоніка,

v    тонкий кишечник – скрипку,

v    жовчний міхур – гобой тощо.

Виділяють 2 основні типи музики за її впливом на поведінку і стан людини, а саме:

заспокійливу музику, що характеризується правильністю ритму, передбачуваністю динаміки й гармонійніст звучання,

стимулюючу музику, що підвищує енергійність людини, спонукає до діяльності і збуджує емоційність.

Чи знайомі ви з феноменом «зримої  музики»? Це пробудження творчої підсвідомості. Закривши очі, слухаючи музику можна уявити собі образи, які викликає музика. Це можуть бути просто кольорові плями, а можуть бути і яскраві картини. Ваші емоції, викликані музикою, ви можете відобразити фарбами. Давайте спробуємо намалювати музику. А допоможе нам  М.Скорик  «Мелодія».

Які емоції викликала у Вас ця музика? Які образи ви собі уявили? Розкажіть про свій малюнок. Чому вибрали такі фарби?

Психолог Говард Гарднер провів масу досліджень і довів, що музика, подібно до гри в шахи і розгадування кросвордів, здатна активізувати мозкову діяльність, покращувати пам'ять і уява, підвищувати концентрацію уваги.

Коротко класифікація Гарднера виглядає наступним чином.

Класика. Допомагає зосередитися, благотворно впливає на пам'ять, покращує увагу і стимулює процеси мислення. А також розвиває просторове сприйняття світу.

Церковна музика. Психологи вважають, що будь-яка музика, яка виконується в релігійному контексті, будь то спів псалмів, органна музика, читання буддистських сутр під акомпанемент гонга або дзвін, має здатність вводити в транс, надихати, вселяти впевненість, зміцнювати дух людини, а також розслабляти м'язи і зменшувати больові відчуття.

Бароко. Умиротворені тягучі композиції Баха, Генделя, Вівальді, Монтеверді пробуджують у слухача почуття стабільності та безпеки, допомагають позбутися від гніву і дратівливості, проганяють відчуття тривоги і страху. Вважається, що цей музичний стиль сприяє роботі інтелекту.

Джаз, блюз, соул. З одного боку, джазові композиції тонізують і пробуджують емоції, з іншого - налаштовують на романтичний лад, викликають ностальгію, провокують спогади про минуле.

Рок, метал, панк, гранж. Фахівці сходяться на тому, що вплив цих стилів на психіку дуже індивідуально. Одних вона надихає, вселяючи впевненість в собі, - наприклад, боязких може на час зробити відважними і зухвалими. Інших, навпаки, пригнічує, може увігнати в депресивний стан і навіть зробити агресивними.

Для підтримання фізичного та психічного здоров’я дітям корисно брати участь у різноманітних іграх, танцювати і виконувати фізичні вправи під супровід класичних музичних творів бадьорого характеру – мажорних, радісних, піднесених. Такими є, наприклад,  більшість п’єс з дитячих альбомів різних композиторів. Проте слід зауважити, що найбільший музично-терапевтичний вплив на дітей все ж має цілеспрямоване слухання музичних творів.

Зокрема, варто пропонувати слухати дітям уривки різнохарактерних музичних творів – повільних і швидких, сумних і веселих. Таке чергування буде нагадуватиме своєрідну гру настроями, емоціями, образами, що дуже подобається дітям і утримує їхню увагу. Окрім того, це урівноважуватиме занадто збуджених та налаштовуватиме на активність надмірно спокійних малюків.

Оскільки у наш час навіть маленькі діти відчувають шалений ритм життя, то часто бувають нервовими, некерованими, агресивними. Якщо такі психологічні зміни у своїх вихованців помітив педагог, він має обов’язково надавати їм можливість слухати якомога більше спокійної музики.

 «Сеанси» слухання музики під час звичайних музичних занять можливі лише двічі на тиждень – за розкладом. Проте бажаного терапевтичного ефекту можна досягти лише за умови чи не щоденного їх проведення. Задля того музичний керівник має тісно співпрацювати з вихователями та рекомендувати їм здійснювати музично-терапевтичний вплив  і під час занять у групі. Йдеться про мимовільне слухання дітьми спеціальної оздоровчої музики тоді, коли вони залучені до будь-якого виду діяльності, не пов’язаного з вербальним спілкуванням – малювання, ліплення, виконання фізичних вправ тощо. Найоптимальніша періодичність та тривалість таких музично-терапевтичних «сеансів» слухання музики для дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку – щоденно по 30 хвилин.

Музичний матеріал для музично-терапевтичних занять треба добирати дуже ретельно. Насамперед, потрібно намагатися знаходити позитивно-ліричні твори класичних композиторів з гармонійним поєднанням мелодії та ритму,а також звертати увагу на їх назви. Як показує практика, слухання творів з назвами трагічного характеру або такими, що пов’язані з негативними образами («Ніч на Лисій горі», «Павана на смерть інфанти»), можуть викликати у дітей відчуття страху, надмірного переживання , тривоги тощо.

Насамперед рекомендуємо педагогам приділяти увагу класичним творам, спеціально написаним для дітей. Якщо ж є бажання застосувати на своєму занятті класичну музику, яка не розрахована суто на дитяче сприймання, головним критерієм під час добору такої музики має бути інтуїція та власний смак педагога. Позаяк все ж потрібно звертати увагу на гучність музики, її темп та драматичність.

|До вашої уваги орієнтовний репертуар класичних музичних творів, які було б доцільно використовувати на заняттях з дітьми:

·  «Дитячий куточок» К. Дебюссі;

· «Карнавал тварин» К. Сен-Санса;

· «Танці ляльок» Д. Шостаковича;

· «Музичні моменти» Ф. Шуберта;

· «Дитячі сцени» Р. Шумана;

· «Добре темперований клавір» Й-С. Баха;

· «Дитячий альбом» А. Хачатуряна;

· «Багателі» Л. Бетховена;

· «Пісні без слів» Ф. Мендельсона;

· «Маленькі нічні серенади».

Доцільно також поєднувати звучання шедеврів класичної музики зі звуками живої природи: дивовижними за красою звуками голосів птахів, дельфінів, китів, диких тварин; стрекотінням коників, цвіркунів; гуркотом громовиці, шумом дощової зливи, океанічних хвиль тощо.

І наостанок, головна рекомендація педагогам: аби ваші музично-терапевтичні заняття подобалися дітям, вони, насамперед, мають подобатися вам. Все, що робите, має надихати та дарувати насолоду – інакше діти не виявлятимуть інтересу ні до музики, ні до заняття. Якщо врахуєте ці поради, неодмінно відчуєте користь для здоров’я та гармонійного розвитку не лише своїх вихованців, а й самих себе.