КОНСУЛЬТАЦІЯ

для батьків

«ВПЛИВ МУЗИКИ НА РОЗВИТОК ДИТИНИ»

Гармонійне сполучення розумового і фізичного розвитку, моральної чистоти і естетичного відношення до життя і мистецтва - необхідні умови формування цілісної особистості. Досягненню цієї високої мети багато в чому сприяє і правильна організація музичного виховання дітей в дитячому садочку. Естетичне виховання спрямоване на розвиток здібностей дошкільників сприймати, почувати і розуміти прекрасне, відчувати гарне і погане, творчо і самостійно діяти, залучаючись тим самим до різних видів художньої діяльності. Одним з яскравих засобів естетичного виховання є музика. Щоб вона виконувала цю важливу функцію, треба розвивати в дитини загальну музикальність. Які ж основні ознаки загальної музикальності?

Перша ознака музикальності - здатність відчувати характер, настрій музичного твору, виявляти емоційне відношення, розуміти музичний образ. Музика хвилює маленького слухача, викликає відповідні реакції, знайомить з життєвими явищами, народжує асоціації. Ритмічне звучання маршу викликає в нього радість, підйом, іноді змушує сумувати. Почувши по радіо сумну пісню у виконанні дорослого, хлопчик сказав: "Дядько про своє горе співає". Виходить, він відчув настрій пісні, що передає душевний стан людини.

Друга ознака музикальності - здатність вслухуватися, порівнювати, оцінювати найбільш яскраві і зрозумілі музичні явища. Це вимагає елементарної музично - слухової культури, довільної слухової уваги, спрямованої на ті або інші засоби виразності. Наприклад, діти порівнюють найпростіші властивості музичних звуків (високі і низькі, темброве звучання рояля і скрипки і т.д. ), розрізняють найпростішу структуру музичного твору (куплет пісні і приспів, три частини в п'єсі і т.д. ), відзначають виразність контрастних художніх образів (ласкавий, протяжливий характер куплету й енергійний, рухливий - приспіву). Поступово накопичується запас улюблених творів, що діти з великим бажанням слухають і виконують, закладаються первісні основи музичного смаку.

Третя ознака музикальності - прояв творчого відношення до музики. Слухаючи її, дитина по-своєму уявляє художній образ, передаючи його в співі, грі, танці. Наприклад, кожний шукає виразні рухи, характерні для клишоногого ведмедика, стрибаючих зайчиків, полохливих горобчиків і т.д. Знайомі танцювальні рухи застосовуються в нових комбінаціях і варіантах. Діти імпровізують найпростіші співаночки та мелодії.

 

З розвитком загальної музикальності в малят з'являється емоційне відношення до музики, удосконалюється слух, народжується творча уява. Переживання дітей здобувають своєрідну естетичну забарвленість.

Музика, безпосередньо впливаючи на почуття дитини, формує також його моральні якості. Вплив музики буває часом більш сильним, чим бесіди або вказівки. Знайомлячи дітей з добутками різного емоційно-образного змісту, ми спонукуємо їх до співпереживання.

Пісні про Україну, про рідну природу, про рідне місто будять почуття любові до нашої Батьківщини. Хороводи, пісні, танці різних народів викликають інтерес до їх звичаїв, виховують інтернаціональні почуття. Жанрове багатство музики допомагає сприйняти героїчні образи і ліричний настрій, веселий гумор і жартівливі танцювальні мелодії. Різноманітні почуття, що виникають при сприйнятті музики, збагачують переживання дітей, їхній духовний світ.

Рішенню виховних задач багато в чому сприяють колективний спів, танці, ігри, коли діти охоплені загальними переживаннями. Спів вимагає від дітей єдиних зусиль. Співаючий неточно заважає гарному звучанню, виконанню, і це сприймається усіма як невдача. Загальні переживання створюють доброчинний ґрунт для індивідуального розвитку. Приклад товаришів, загальна наснага, радість виконання активізують боязких, нерішучих. Для розпещеного увагою, зайво самовпевненого успішний виступ інших дітей служить відомим гальмом негативних проявів. Такій дитині можна запропонувати допомогти товаришам, виховуючи тим самим скромність і одночасно розвиваючи його індивідуальні здібності.

Заняття музикою впливають на загальну культуру поводження дошкільника. Чергування різних завдань, видів діяльності (співу, слухання музики, гри на дитячих інструментах, рухів під музику) вимагає від дітей уваги, кмітливості, швидкості реакції, організованості, прояву вольових зусиль: виконуючи пісню, вчасно почати і закінчити її; у танцях, іграх уміти діяти, підкоряючись музиці, утримуючись від імпульсивного бажання швидше побігти, когось перегнати. Усе це удосконалює гальмові процеси, виховує волю.

Таким чином, музична діяльність створює необхідні умови для формування моральних якостей особистості дитини, закладає первісні основи загальної культури майбутньої людини.

Сприйняття музики тісно пов'язано з розумовими процесами, тобто вимагає уваги, спостережливості, кмітливості.

 

Діти прислухаються до звучання, порівнюють звуки подібні та різні, знайомляться з їх виразним звучанням, відзначають характерні риси художніх образів, вчаться розрізняти структуру музичних творів. Відповідаючи на запитання музичного керівника, дитина робить перші узагальнення і порівняння: визначає загальний характер п'єси, зауважує, що літературний текст пісні яскраво виражений музичними засобами. Ці перші спроби естетичної оцінки вимагають активної розумової діяльності і направляються педагогом. Як і інші види мистецтва, музика має пізнавальне значення. У ній відбиті життєві явища, що збагачують дошкільників новими враженнями.

Розвиваючи дитину естетично і розумово, необхідно всіляко підтримувати незначні творчі прояви, що активізують сприйняття і емоційні враження, будять фантазію й уяву.

Коли дорослий ставить перед дитиною творчі завдання, то виникає пошукова діяльність, що вимагає розумової активності. Наприклад, у співі дитина імпровізує, створює свій варіант мелодії, намагається знайти відповідність літературного тексту виразним інтонаціям.

У музично-ритмічній діяльності діти з великим задоволенням придумують, комбінують руху танцю, наспівуючи і рухаючи під музику. Танець, народний танець, пантоміма й особливо музично-ігрова драматизація спонукують дітей зобразити картинку життя, охарактеризувати який-небудь персонаж, використовуючи виразні рухи, міміку, слово. При цьому спостерігається визначена послідовність: малята слухають музику, обговорюють тему, розподіляють ролі, потім уже діють. На кожнім етапі виникають нові завдання, що змушують мислити, фантазувати, діяти.

Музика, сприймаючись слуховим рецептором, впливає на загальний стан всього організму людини, викликає реакції, зв'язані зі зміною кровообігу, подиху. В. М. Бехтерев, підкреслюючи цю особливість, довів, що якщо установити механізми впливу музики на організм, то можна викликати або послабити порушення. П. Н. Анохін, що вивчав питання впливу мажорного і мінорного ладу на стан організму, робить висновок, що уміле використання мелодійного, ритмічного й іншого компонентів музики допомагає людині під час роботи і відпочинку. Наукові дані про фізіологічні особливості музичного сприйняття дають матеріалістичне обґрунтування ролі музики у вихованні дитини.

Спів розвиває голосовий апарат, зміцнює голосові м'язи, поліпшує мовлення, сприяє становленню вокально-слухової координації. Правильна поза співаючих регулює і поглиблює подих.

 

Заняття хореографією, засновані на взаємозв'язку музики і руху, поліпшують поставу дитини, координацію, виробляють чіткість ходьби і легкість бігу. Динаміка і темп музичного твору вимагають в рухах відповідно змінювати швидкість, ступінь напруги, амплітуду, напрямок.

Чи здатна музика з однаковою силою впливати на всіх слухачів? Зрозуміло, ні. І в цьому ще одна її особливість. Кожна дитина по-своєму виявляє інтерес і захоплення музикою, віддає перевагу якому-небудь музичному жанрові, улюбленому композиторові, окремим творам. Як вчаться читати, писати, рахувати, малювати, так треба вчитися вміти оцінювати музику, слухати її уважно, відзначаючи динамічний розвиток образів, зіткнення і боротьбу контрастних тем і їх завершення. Сприйняття слухача повинно слідкувати за всім ходом розвитку музики. Треба вчитися осягати цю "прекрасну своєрідну мову". Поступово виробляється музичний смак, виникає потреба постійного спілкування з музикою, художні переживання стають більш тонкими і різноманітними.

Ще одна особливість музики - впливати на людину з найперших днів її життя. Почувши ніжний спів колискової, дитина зосереджується, затихає. А від бадьорої музики змінюється вираз обличчя і жвавішають рухи. Рання емоційна реакція дозволяє з перших місяців життя прилучати дітей до музики, зробити її активним помічником естетичного виховання.

     Як відомо, музика - вид мистецтва, який суттєво впливає на становлення особистості. Допомогти дитині відчути красу і силу впливу музики - це найважливіше завдання педагогів дошкільного закладу.