ФРАЗИ, ЯКИХ ВАРТО УНИКАТИ ПРИ 

РОЗМОВІ З ДІТЬМИ

Усі батьки хочуть, щоб їхні діти були здоровими, розумними та успішними. Та, якщо прислухатися до нашого спілкування з малюками, часто можна почути фрази, які зовсім не сприяють успіхам дитини, а наносять їй глибокі рани.

  Не розуміючи наслідків своїх слів, саме найрідніші люди виховують закомплексовану й не впевнену в собі особистість. Тож нам потрібно бути дуже уважними до того, що ми говоримо своїм дітям і, що не менш важливо, як ми це робимо.

  Пропонуємо вашій увазі 10 фраз, які заважають дітям рости сильними, успішними й самодостатніми:

    1. «Дай мені спокій!»

         Варіантів у цієї фрази може бути багато: «Відстань від мене!», «Не заважай!», «Я зараз маю справи!» тощо. Якщо дитина чує подібні слова, вона починає відчувати власну непотрібність. Тож намагайтеся знаходити в своєму графіку час, аби побути з дитиною. А, якщо ви не можете їй його приділити тоді, коли вона цього просить, скажіть щось на зразок: «Я маю закінчити деякі справи, тому, будь ласка, помалюй (почитай/пограйся) декілька хвилин, а потім ми підемо гуляти».

    2. «Тому що я так сказав!»

         Цю фразу батьки використовують, прагнучи припинити суперечку з дитиною з приводу чергового «Не можна!». Однак вона повністю заперечує самостійність вашої дитини, створює в неї враження, що її почуття не мають значення. Пам’ятайте, що дітям властиво ставити запитання, щоб дізнаватися щось нове й розуміти суть речей. Тому, не пояснюючи причини своїх дій, ви позбавляєте дитину можливості отримати важливий життєвий урок.

    3. «Ти такий... («незграбний», «повільний», «ледачий»)

         Намагайтеся не вживати таких слів навіть у зменшувально-лагідній формі. Маленькі діти беззастережно вірять в слова мами й тата. Тому негативні ярлики, які батьки навішують на дитину, можуть її запрограмувати на негативне сприйняття самої себе. 

    4. «Чому ти не можеш бути таким, як твоя сестра?»

         Батькам може здаватися гарною ідея ставити в приклад дитині її брата або сестру: «Подивися, як Олег швидко вдягається» або «Іванка сама може поїсти, чому ти не можеш робити так само?». Але дитина сприймає такі слова, як доказ того, що брат чи сестра кращий за неї й ви любите його сильніше. А ще порівняння дітей між собою — це найкращий спосіб зіпсувати їхні стосунки. 

   5. «Поквапся!»

         Зрозуміло, що така фраза звучить тоді, коли батьки сильно поспішають. Та якщо постійно квапити дитину роздратованим або звинувачувальним тоном, це змусить її відчувати те, що батьки нею незадоволені.    

Тож краще сказати занепокоєно, але без роздратування: «Ой, нам варто поквапитися!». Так, ніби ви об’єднуєтеся в одну команду зі спільною метою, а не звинувачуєте дитину в запізненні.

    6. «Дай-но я тобі допоможу, в тебе не виходить»

         Зазвичай ми вимовляємо ці слова, бажаючи допомогти дитині зробити щось швидше та якісніше. Малюки, яким у родині не дають право на помилку, можливість робити щось самостійно, будуть рости безініціативними та невпевненими в собі.

       7. «Ми це не купимо — дорого (немає грошей)»

     Подібна фраза передбачає, що ви б, звісно, купили цю чергову (125-ту) машинку, якби гроші були. Але ж це не завжди так. Тож краще пояснити дитині, що не варто купувати все підряд і для чого потрібен сімейний бюджет.

       8. «Ти ж дівчинка (хлопчик), а вони себе так не поводять!»

         Дівчатка неодмінно мають бути охайними й не лазити по парканах, а хлопчики — сильними й ніколи не скиглити. Нав’язування таких стереотипів з ранніх років відкладає відбиток на подальшому житті, не даючи дитині повністю проявити свій потенціал. Так, ставши дорослим, хлопчик буде соромитися своєї емоційності, а дівчинка почне комплексувати з приводу «чоловічих» захоплень.

 

  9. «Якщо ще раз так зробиш, я...!»

         Застосування погроз, щоб закликати дитину до порядку, неефективне. Чим менша дитина, тим більше їй потрібно часу, щоб усвідомити свою поведінку.  Навіть відносно старших дітей покарання не допомагає відразу ж змінити їхню поведінку. Тому для батьків ефективнішим способом дисциплінувати дитину є пошук більш конструктивних моделей, наприклад, відволікання уваги, відведення малюка від того, що провокує його погану поведінку, пояснення наслідків тощо. Це набагато ефективніше, ніж погрози й фізичні покарання.

    10. «Як я від тебе втомилася!» («Ти мене з розуму зведеш!»)

        За допомогою подібних фраз батьки зазвичай намагаються сказати дитині про свої почуття, прагнучи домогтися від неї співчуття, але замість цього тільки заплутують її. Це може призвести до підвищеної тривожності дитини й неврозу.  Замість «Як я від тебе втомилася!» спробуйте сказати «Я втомилася від шуму. Давай придумаємо тиху гру», або «Я дуже серджуся, коли весь одяг розкиданий по кімнаті».

         Це лише мала частина тих фраз, які батьки регулярно говорять своїм дітям, не замислюючись про наслідки. Найчастіше це відбувається, коли ми засмучені або втомилися, і зазвичай є повторенням того, що колись доводилося чути від наших батьків. Але дитина не вміє зчитувати ці додаткові смисли й вловлювати контекст, але чудово розуміє, що вона не відповідає очікуванням батьків.

         Звісно, виховання дітей — складний і тривалий процес. Та, навчившись контролювати свої емоції й висловлювання з перших днів появи дитини, ви звикнете це робити постійно. Якщо ви зацікавлені в тому, щоб дитина виросла успішною, впевненою в собі й емоційно стійкою, намагайтеся спілкуватися з нею на рівних — поважаючи її як особистість.