«Традиції родинні єднають покоління»

Шановні  батьки!

     Слово «традиція» означає елемент соціальної і культурної спадщини, яка передається із покоління в покоління. Прогресивні традиції сприяють розвитку творчих начал у громадських стосунках та культурі, а в родині традиції зміцнюють стосунки дорослих та дітей.

     Традиційно в наших сім’ях відзначаються Новий рік, Різдво, Міжнародний жіночий день, Великдень, День Перемоги, дні народження.  Дитині найбільше запам’ятовуються її свята. Тому намагайтеся не зводити все до застілля для дорослих. Придумайте, введіть в традицію своєї родини щось особливе в проведення цього свята. Приміром, це можуть бути саморобні запрошувальні листівки на свято, лялькова постанова або випуск сімейної стінної фотогазети; подарунки – сюрпризи для іменинника та його друзів і, звичайно, святкове частування.

     Добре, якщо в родині є ще якісь свої особливі свята. Можливо, «дачні посиденьки» у вересні з чисто дачними сюрпризами і підведенням підсумків літа або традиційний похід до парку розваг у першу неділю червня, бо саме в такий день тато там познайомився з мамою.

     Але більше всього в році – буднів. Розумно і в буденні дні дотримуватися своїх традицій, наприклад:

-  щоденні ритуали: вранці обговорювати разом, який сьогодні день, увечері можна підвести підсумки: що цікавого трапилося, що було особливим;

 - щотижневі ритуали: у п’ятницю проводити так зване «п’ятничне коло» (обговорювати, чим був цікавий цей тиждень,чому він радів, через що засмучувався);

-  щомісячні ритуали: в останній день місяця добре підвести його підсумки і побесідувати про плани на наступний;

-  традиція читати разом і вголос;

-  незвичайні святкові «години», «вечори», «дні». Наприклад  «Солодкий вечір», «День морозива», «Година, коли можна все»;

-  гратися разом із дітьми  у  настільно – друковані ігри, словесні ігри без предметів, ігри, придумані всією родиною тощо;

-  грати у родинному репертуарі улюблені казки та авторські твори, улюблені пісні, вистави, фільми;

-  створювати колекції разом з дітьми. Це можуть бути міні – іграшки, наклейки машин, ляльок, марки та ін.

 

 ФРАЗИ, ЯКИХ ВАРТО УНИКАТИ ПРИ 

РОЗМОВІ З ДІТЬМИ

Усі батьки хочуть, щоб їхні діти були здоровими, розумними та успішними. Та, якщо прислухатися до нашого спілкування з малюками, часто можна почути фрази, які зовсім не сприяють успіхам дитини, а наносять їй глибокі рани.

  Не розуміючи наслідків своїх слів, саме найрідніші люди виховують закомплексовану й не впевнену в собі особистість. Тож нам потрібно бути дуже уважними до того, що ми говоримо своїм дітям і, що не менш важливо, як ми це робимо.

  Пропонуємо вашій увазі 10 фраз, які заважають дітям рости сильними, успішними й самодостатніми:

    1. «Дай мені спокій!»

         Варіантів у цієї фрази може бути багато: «Відстань від мене!», «Не заважай!», «Я зараз маю справи!» тощо. Якщо дитина чує подібні слова, вона починає відчувати власну непотрібність. Тож намагайтеся знаходити в своєму графіку час, аби побути з дитиною. А, якщо ви не можете їй його приділити тоді, коли вона цього просить, скажіть щось на зразок: «Я маю закінчити деякі справи, тому, будь ласка, помалюй (почитай/пограйся) декілька хвилин, а потім ми підемо гуляти».

    2. «Тому що я так сказав!»

         Цю фразу батьки використовують, прагнучи припинити суперечку з дитиною з приводу чергового «Не можна!». Однак вона повністю заперечує самостійність вашої дитини, створює в неї враження, що її почуття не мають значення. Пам’ятайте, що дітям властиво ставити запитання, щоб дізнаватися щось нове й розуміти суть речей. Тому, не пояснюючи причини своїх дій, ви позбавляєте дитину можливості отримати важливий життєвий урок.

    3. «Ти такий... («незграбний», «повільний», «ледачий»)

         Намагайтеся не вживати таких слів навіть у зменшувально-лагідній формі. Маленькі діти беззастережно вірять в слова мами й тата. Тому негативні ярлики, які батьки навішують на дитину, можуть її запрограмувати на негативне сприйняття самої себе. 

    4. «Чому ти не можеш бути таким, як твоя сестра?»

         Батькам може здаватися гарною ідея ставити в приклад дитині її брата або сестру: «Подивися, як Олег швидко вдягається» або «Іванка сама може поїсти, чому ти не можеш робити так само?». Але дитина сприймає такі слова, як доказ того, що брат чи сестра кращий за неї й ви любите його сильніше. А ще порівняння дітей між собою — це найкращий спосіб зіпсувати їхні стосунки. 

   5. «Поквапся!»

         Зрозуміло, що така фраза звучить тоді, коли батьки сильно поспішають. Та якщо постійно квапити дитину роздратованим або звинувачувальним тоном, це змусить її відчувати те, що батьки нею незадоволені.    

Тож краще сказати занепокоєно, але без роздратування: «Ой, нам варто поквапитися!». Так, ніби ви об’єднуєтеся в одну команду зі спільною метою, а не звинувачуєте дитину в запізненні.

    6. «Дай-но я тобі допоможу, в тебе не виходить»

         Зазвичай ми вимовляємо ці слова, бажаючи допомогти дитині зробити щось швидше та якісніше. Малюки, яким у родині не дають право на помилку, можливість робити щось самостійно, будуть рости безініціативними та невпевненими в собі.

       7. «Ми це не купимо — дорого (немає грошей)»

     Подібна фраза передбачає, що ви б, звісно, купили цю чергову (125-ту) машинку, якби гроші були. Але ж це не завжди так. Тож краще пояснити дитині, що не варто купувати все підряд і для чого потрібен сімейний бюджет.

       8. «Ти ж дівчинка (хлопчик), а вони себе так не поводять!»

         Дівчатка неодмінно мають бути охайними й не лазити по парканах, а хлопчики — сильними й ніколи не скиглити. Нав’язування таких стереотипів з ранніх років відкладає відбиток на подальшому житті, не даючи дитині повністю проявити свій потенціал. Так, ставши дорослим, хлопчик буде соромитися своєї емоційності, а дівчинка почне комплексувати з приводу «чоловічих» захоплень.

 

  9. «Якщо ще раз так зробиш, я...!»

         Застосування погроз, щоб закликати дитину до порядку, неефективне. Чим менша дитина, тим більше їй потрібно часу, щоб усвідомити свою поведінку.  Навіть відносно старших дітей покарання не допомагає відразу ж змінити їхню поведінку. Тому для батьків ефективнішим способом дисциплінувати дитину є пошук більш конструктивних моделей, наприклад, відволікання уваги, відведення малюка від того, що провокує його погану поведінку, пояснення наслідків тощо. Це набагато ефективніше, ніж погрози й фізичні покарання.

    10. «Як я від тебе втомилася!» («Ти мене з розуму зведеш!»)

        За допомогою подібних фраз батьки зазвичай намагаються сказати дитині про свої почуття, прагнучи домогтися від неї співчуття, але замість цього тільки заплутують її. Це може призвести до підвищеної тривожності дитини й неврозу.  Замість «Як я від тебе втомилася!» спробуйте сказати «Я втомилася від шуму. Давай придумаємо тиху гру», або «Я дуже серджуся, коли весь одяг розкиданий по кімнаті».

         Це лише мала частина тих фраз, які батьки регулярно говорять своїм дітям, не замислюючись про наслідки. Найчастіше це відбувається, коли ми засмучені або втомилися, і зазвичай є повторенням того, що колись доводилося чути від наших батьків. Але дитина не вміє зчитувати ці додаткові смисли й вловлювати контекст, але чудово розуміє, що вона не відповідає очікуванням батьків.

         Звісно, виховання дітей — складний і тривалий процес. Та, навчившись контролювати свої емоції й висловлювання з перших днів появи дитини, ви звикнете це робити постійно. Якщо ви зацікавлені в тому, щоб дитина виросла успішною, впевненою в собі й емоційно стійкою, намагайтеся спілкуватися з нею на рівних — поважаючи її як особистість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Здоров'я Вашої дитини 

(режим дня, харчування, фізичний і психічний розвиток)

    У сучасному світі, коли навколо дитини стільки спокус, тільки батьки здатні і повинні захистити її від шкідливих звичок, неправильного харчування, пасивного, малорухливого способу життя та інших небезпечних факторів скорочуючих людське життя.

    Якщо Ви, батьки зараз приділите достатньо уваги здоров’ю своєї дитини, то в майбутньому вона обов'язково оцінить Вашу турботу і увагу, буде Вам вдячна за найважливіший подарунок у житті кожної людини – здоров’я...

Шановні батьки не забувайте, що ключ до успіху в зміцненні і збереженні здоров'я Вашої дитини - в психічному, фізичному, інтелектуально-особистісному розвитку.

Оздоровлення малюка має включати в себе різні компоненти, сукупність яких можна назвати як «здоровий спосіб життя» дитини. Здоров’я дитини забезпечується за допомогою організації здорового способу життя, компо-нентами якого є: - фізичне здоров'я дитини (загартовування, правильне харчування, режим дня, гімнастика, рухливі ігри, особиста гігієна та ін) - психологічне здоров'я дитини (інтерес, бажання, потреби, емоційний комфорт) - соціальне здоров'я (поведінка, спілкування, досвід, практика) - моральне здоров’я (здоровий спосіб життя, дружба, доброзичливість, співробітництво) - інтелектуальне здоров'я (навички, знання, здібності, вміння)

Ось ці всі компоненти потрібно внести в життя дитини, щоб зберегти і зміцнити здоров’я малюка.

    Раціональна організація рухової активності - важлива умова для росту і розвитку дитячого організму, адже чим активніше працюють м'язи, тим більш життєздатна людина. Навантажуючи м’язову систему ми не тільки виховуємо дитину сильною і спритною, а й розвиваємо її внутрішні органи, серце, легені, таким чином напружена робота скелетно-м'язової система веде до вдосконалення всіх органів і систем, робить організм дитини особливо міцним, а головне здоровим.

   Приділіть увагу психічному здоров'ю - адже щаслива та дитина, якій комфортно і затишно.

Режим дня дитини, повинен бути стабільним, гнучким і динамічним, повинен передбачати різноманітну діяльність дитини з урахуванням стану здоров’я дітей та вікових особливостей. Батьки та педагоги не повинні забувати, що потрібно створювати такі умови, які б задовольняли дитячу цікавість. У дітей має бути насичене різними подіями життя! І тоді Вашому малюкові часу хворіти просто не буде ...

    Обов’язково потрібно приділити увагу ефективному загартовуванню, в шкірі дитини закладено величезну кількість нервових закінчень, вплив на них благотворно вплинуть на всю нервову систему, а через неї і на всі органи. Загартовування допоможе поліпшити діяльність нервової системи, серця, обмін речовин, апетит, організм дитини адаптується до навколишнього оточення, підвищиться опірність до захворювань.

       Спорт має стати невід'ємною частиною будь-якої людини піклуючогося про своє здоров,я, тому малюк повинен бачити приклад батьків, не варто цілий день проводити за комп'ютером або телевізором, а краще погуляйте з дитиною, покатайтеся на велосипеді, або лижах, при нормальному стані дитини можна визначити в спортивну секцію, танці, хоккей - все залежить від потреб і бажання батьків і дитини. Головне потрібно пам'ятати, щоб Ви не вибрали, важливе завдання - підтримувати дитячий організм в нормальному фізичному стані і зберігати здоров'я малюка.

Турбота про розвиток і здоров'я дитини починається з організації здорового способу життя, як у сім'ї, так і в дитячому садку.

Адже здорова дитина сьогодні – наше успішне завтра!

 Вчимо дитину спілкуватися 

(дитина сама вдома, контакти з незнайомцями)

Поради та правила для дітей, як безпечно поводитись із незнайомими та знайомими людьми

        Діти піддаються небезпеці нападу, викрадення й жорстокого поводження навіть у найдбайливіших сім'ях, школах і спільнотах. Але існують прості та ефективні способи навчити дітей захищати себе, ці способи прийнятні практично для будь-яких випадків. Адже навички та знання – це ключ до їх безпеки.

        Батьки, вчителі та вихователі повинні знати, що діти частіше страждають від знайомих людей, ніж від чужих. Тому їх необхідно ознайомити з чіткими правилами безпеки і для поводження зі сторонніми, коли нікого немає поруч, і для дотримання кордонів при спілкуванні з людьми, які їм знайомі.

        Будь-яка людина може виявитись розбещувачем – сусід, родич, друг сім'ї, лідер молодіжної групи, вчитель, навіть інша дитина. Кращий спосіб захистити дітей від насильства – це знати, що з ними відбувається. Частіше питайте свою дитину: «Ти ділишся зі мною всім, що тобі цікаво, своїми проблемами та тим, що тебе турбує? Пам'ятай: ти можеш мені повністю довіряти», слухайте їх відповіді терпляче, з великою повагою.

    Діти повинні розуміти, що існують важливі правила безпеки для тих випадків, коли вони знаходяться на самоті, поза батьківською опікою. Вони залишаються наодинці із собою, навіть коли віддаляються від відповідального за них дорослого всього лише на короткий час і на невелику відстань. У цьому випадку не треба турбуватись. Діти просто повинні знати, що їм необхідно робити.

    Просто розповідати дітям про правила безпеки або показувати, що треба робити, недостатньо. Коли ми лише розмовляємо з ними про небезпеку, їхня поінформованість може підвищити рівень тривоги. Діти вчаться краще за допомогою активної практики. Практика дитячих навичок особистої безпеки підвищує їх компетентність і впевненість у собі. Важливо розвивати ці навички так, щоб дітям було не страшно, а весело й цікаво.

Поради про те, як розмовляти з дітьми 

про незнайомих людей

«Небезпечний незнайомець» – це той термін, який лише підвищує занепокоєння і при цьому ускладнює уявний пошук способів того, як допомогти дітям залишатись у безпеці.

Замість цього краще розповідайте про правила безпеки при зустрічі з «незнайомою людиною». Замість того щоб розповідати про щось погане і страшне, що іноді дійсно трапляється, краще зосередьтесь на навчанні й відпрацюванні тих навичок та особливостей поведінки, які ви хочете розвивати у своїх дітей для безпечного спілкування з незнайомими людьми.

Зберігайте спокій, коли розмовляєте з дітьми про незнайомців. Якщо ваш голос звучить тривожно, ця тривога передаватиметься дітям. Розповідь про «небезпечних незнайомців» або страшні історії можуть підсилити страх і занепокоєння будь-якої людини. Замість цього переконано розповідайте дітям, що ви вважаєте переважну більшість людей хорошими, а це означає, що більшість незнайомих людей теж хороші, але деякі з них мають проблеми, через які вони можуть ображати дітей.

Скажіть дітям, що вони не повинні боятись незнайомих людей, якщо будуть дотримуватись правил безпеки. Якщо діти перебувають на самоті, перше правило каже, що перед тим, як заговорити з незнайомими або малознайомими людьми, треба спитати дозвіл у батьків. Допоможіть дітям знайти конкретні приклади людей, яких вони добре знають, і тих, кого вони не знають, щоб дитина змогла в уяві змоделювати відповідну ситуацію.

Правила безпеки для дітей, коли вони самі

• Більшість людей хороші. Це означає, що й більшість незнайомих людей хороші.
• Незнайомець – це просто та людина, яку я не знаю, і виглядати він може як завгодно.
• Правила безпеки, що діють при батьках, які про мене піклуються, відрізняються від тих, коли я перебуваю сам, без чиєїсь допомоги. Коли я один, то повинен у першу чергу зв'язатись із батьками й уточнити, чи може незнайомець підходити до мене, розмовляти зі мною та давати мені що-небудь.
• Якщо я достатньо дорослий, щоби перебувати без батьків, безпечніше бути там, де поруч є інші люди, які можуть допомогти мені в разі потреби.
• Я не даю особисту інформацію незнайомцеві або комусь, хто змушує мене відчувати себе некомфортно.
• Отримувати допомогу від сторонніх людей нормально, якщо зі мною сталась надзвичайна ситуація, а поруч немає нікого зі знайомих.
• Перш ніж іти кудись, вирушати з ким-небудь (з незнайомою або знайомою мені людиною), я повинен спитати про це в батьків. Я повинен розповісти батькам, куди йду, хто буде зі мною та що я буду робити.
• У мене повинен бути план забезпечення власної захищеності та отримання допомоги там, куди я йду.
• Я знаю, що правила безпеки моєї сім'ї включають у себе те, як дітям необхідно відкривати двері на дзвінок, розмовляти по телефону й використовувати Інтернет.

​Для того, щоб дотримуватись цих правил, діти повинні практикувати наступні навички та знати:

• Як стояти й ходити уважно, пильно, спокійно, з повагою до себе та впевненістю.
• Як відходити від незнайомця й залишатись поза досяжністю людини, яка наближається.
• Як йти (або тікати) від незнайомця негайно, навіть якщо ця людина здається дуже приємною.
• Як у першу чергу радитись з батьками, навіть якщо той, кого дитина знає й кому довіряє, каже не робити цього.
• Як отримати допомогу від зайнятої або байдужої дорослої людини, якщо дитина загубилась або їй стало страшно.
• Як шуміти, утікати й добиратись до безпечного місця у випадку виникнення надзвичайної ситуації.
• Що робити й казати, якщо незнайомець підходить до дитини вдома.

​Правила безпечної поведінки дітей зі знайомими людьми

• Я належу сам собі: моє тіло, мій час, моя душа – усе це моє. Будь-які дотики для гри з метою подражнити мене чи із прихильності до мене повинні бути узгодженими й безпечними.
• Ніхто не повинен чіпати мої інтимні частини тіла (частини тіла, приховані нижньою білизною або купальним костюмом), за винятком потреби в медичному огляді.
• Ніхто не повинен просити, щоб я дозволив доторкнутись до моїх інтимних частин тіла.
• Дотик або іншу поведінку для збереження здоров'я або з метою безпеки не завжди можна узгодити, але такі дотики ніколи не можна приховувати від батьків.
• Я не повинен дозволяти іншим людям контролювати своє самопочуття.
• Усе, що мене турбує, не повинно бути таємницею.
• Якщо в мене є проблеми, я повинен розповісти про них дорослому, якому я довіряю, і продовжувати розповідати про них, доки мені не допоможуть.
• Ніколи не пізно отримати допомогу.

​Для того, щоб дотримуватись цих правил, діти повинні практикувати такі навички:

• Казати «ні» при небажаній або невідповідній поведінці, використовуючи ввічливі слова, зоровий контакт і наполегливу мову тіла.
• Стояти на своєму навіть тоді, коли хтось використовує підкуп, образливі слова або силу, щоб чинити тиск на дитину та примусити її робити те, чого вона не хоче.
• Захищати себе від образливих слів.
• Казати слова, які допомагають уникати потенційно небезпечних ситуацій.
• Привертати увагу зайнятих дорослих і докладно розповідати про ситуації, які викликають хвилювання й дискомфорт.

Навички особистої безпеки можуть швидко розвиватись і допомагають дітям залишатись у безпеці в більшості випадків спілкування з незнайомими людьми і з людьми, яких вони знають, особливо якщо батьки вчать дітей цих навичок і практикують їх разом з ними.

 

Як допомогти дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій

1. Не ігноруйте й не ухиляйтесь від запитань, але не лякайте, коли будете відповідати.

2. Пояснюйте, що наша армія захищає нас. У дорослих є план. У вас також є план – обговоріть деталі, що робити в стресових ситуаціях, дайте конкретні інструкції. Поясніть, що ви йдете в більш безпечне місце, проте воно може бути менш комфортним, ніж дім, розкажіть, що зібрали необхідні речі, дайте можливість обрати, що дитина візьме із собою (так вона відчуватиме відповідальність і хоча б мінімальний контроль над ситуацією).

3. Дайте можливість висловити емоції. Скажіть, як самі почуваєтесь (боятися – це нормально, на своєму прикладі покажіть що страх – це природньо, ви розумієте дитину, проте не панікуйте й будьте опорою). Потім запитайте в дитини, що вона відчуває, – дайте їй час відкритися, не наполягайте, якщо не хоче говорити.

Обговоріть, що робити із сильними емоціями, і спробуйте зробити це разом: можна плакати, кричати, стискати щось, фізично рухатися (стрибати, ходити), дихати глибоко (глибокий вдих – затримка дихання – видих, для дуже маленьких дітей ще можна дихати так, ніби сильно дмухаєш на квітку). Якщо помітили, що дитина стала панікувати – подихайте разом, випийте ковток води, обійміться. Будьте поруч, дайте знати: як тільки що – ви тут, нехай звертається до вас – вона не одна.

4. Залучайте дитину до вибору того, що будете робити. Давайте вибір із кількох варіантів: будемо дивитися мультик чи помалюємо? Пограємо в цю гру чи в цю?

5. У кожної сім’ї є справи, які ви щодня робили разом – продовжуйте їх робити, це дасть можливість дитині на чомусь концентруватися, трохи поверне відчуття спокою. Якщо ви робили руханку зранку, а ввечері дивилися пізнавальні відео – продовжуйте.

6. Коли слідуєте з дитиною в сховище, поясніть, що кожен герой казок та мультиків проходить випробовування на сміливість і долає різноманітні перешкоди. Пригадайте казки, які читали дитині, мультики, які ви дивилися разом, і згадайте, які там були випробовування. Це допоможе дитині зрозуміти неунікальність ситуації й запустити механізми адаптації.

7. У сховищах холодно або душно, тісно, темно. Але у всіх людей є уява! Пограйте з дитиною в гру “а вигадаймо щось кольорове, щось дивне, щось з вухами й інше”. Так можна зменшити вплив депривації (психічний стан, коли немає змоги задовольняти деякі основні (життєві) психічні потреби достатньою мірою впродовж тривалого часу.

8. Коли лунають вибухи та постріли, а ви в укритті, можна з дитиною уявляти великі крила янголів (фей тощо), що боронять наших воїнів та допомагають їм нас захищати.

9. Коли в дитини виникають запитання, як ми можемо допомогти, – малюйте з малечею малюнки підтримки та публікуйте їх у соціальних мережах. Так дитина побачить і відчує, що вона теж робить щось важливе.

10. Фізичні ігри, дихальні вправи, навчання, вивчення іноземної мови теж допоможуть організму стабілізувати психічну систему після дезорганізації воєнним станом.

Найважливіше: будьте спокійні й разом із близькими, вірте в нашу армію!