Консультація для батьків

"Безпека вашої дитини"

 ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ВІДПОЧИНКУ З ДІТЬМИ (БЕЗПЕКА ВІДПОЧИНКУ БІЛЯ ВОДОЙМ, У ЛІСІ)

Правила безпечної поведінки біля водойми

        Якщо ви хочете, щоб ваш відпочинок біля водойм, озер і на морі приносив тільки користь і позитивні емоції, необхідно знати правила поведінки на воді для дітей влітку і обов’язково провести з ними профілактичну бесіду. Слід розповісти їм, до яких наслідків можуть привести нехтування порадами дорослих і власна неуважність.

У першу чергу дітей слід попередити, що:

- Купатися у водоймах закритого типу, де немає облаштованих пляжів і рятувальників, заборонено;

- Наближатися близько до води і заходити в неї можна тільки під наглядом дорослих;

- У тих місцях, де поблизу знаходиться вивіска про заборону купання, купатися не варто, так як це може призвести до сумних наслідків;

- Запливати за буйки, навіть якщо дорослі знаходяться поблизу, не потрібно;

- Слід бути акуратним у воді і не плавати на глибині, понад росту дитини;

- У малознайомих місцях пірнати також строго-настрого забороняється, так як це може призвести до травм.

   Правила поведінки на воді для дітей створені не просто так і про це повинні знати кожна дитина і її батьки. Дотримання цих правил — це запорука здорового і безпечного відпочинку. Безпека на воді для дітей повинна в першу чергу створюватися саме батьками, так як тільки вони несуть повну відповідальність за здоров’я і життя їхньої дитини.

 ЩО ПОВИННІ ЗНАТИ БАТЬКИ ПРО КУПАННЯ ДИТИНИ

   Не тільки дитина повинна знати правила безпечної поведінки на воді для дітей. Кожен дорослий також повинен бути ознайомлений з ними і не допускати до водойм своїх чад у разі:

- Підвищеної температури у дитини;

- На шкірних покривах дитини спостерігається алергічний висип, гнійничкові освіти, відкриті рани (в даному випадку купання може спровокувати проникнення інфекції в організм);

- Дитина щільно поїла (після трапези має пройти мінімум півгодини).

      Крім того, пам’ятка поведінки на воді для дітей також включає безпечний час перебування в водоймах. Якщо вода тепла, то можна купатися близько 30 хвилин, не більше, якщо прохолодна — 5-7 хвилин. Це допоможе уникнути переохолодження тіла і можливих наслідків цього.

       Відпочинок біля водойм, озер і на морі — це не тільки користь, але і велика небезпека. Тому безпеку дітей на воді в літній період повинна дотримуватися як ніколи.

                                Правила безпечної поведінки в лісі

Весна - літо сприятливий період для відпочинку на природі, прогулянок до лісу. Та, навіть якщо ви добре знаєте місцевість, куди направляєтесь, не треба нехтувати правилами безпеки на природі. Ретельно подбайте про підготовку до прогулянки в ліс. - Повідомте про те, куди ви збираєтеся. Якщо поблизу нікого немає - залишіть записку з повідомленням (дата, час відправлення, кількість людей, які відправляються разом з вами, напрямок руху й приблизний час повернення). - Візьміть собі за правило - перед подорожжю або походом у ліс, переглянути карту або хоча б намалювати від руки план місцевості й запам'ятати орієнтири. - Надягніть зручний одяг і взуття, що відповідає місцевості й погоднім умовам. Потрібно пам'ятати - погодні умови можуть змінюватися дуже швидко. - Одягайтесь у яскравий кольоровий одяг – він буде більш помітним у випадку вашого пошуку. - Переконаєтеся, що все ваше спорядження у відмінному робочому стані. Якщо ви сумніваєтеся брати ту або іншу річ, пам’ятайте - зайвий вантаж буде вам заважати. Правильна поведінка у лісі забезпечить вам безтурботний відпочинок: 1. Якщо ти ідеш у ліс із друзями, подавайте одне одному сигнали, щоб не загубитися: перегукуйтесь, плескайте у долоні. 2. Намагайся запам'ятовувати свій шлях або роби для себе помітки. 3. Тримайся подалі від диких тварин, особливо від їхніх дитинчат — поруч із ними обов'язково будуть дорослі тварини. Небезпечним може виявитися не лише вовк або дикий кабан, але й олень, лось, лисиця. 4. Уважно дивись під ноги, обдивляйся впалі дерева та колоди перед тим як сісти відпочити — там можуть бути змії. Якщо тебе або товариша вкусить змія, зразу ж видави з ранки краплю крові з отрутою і висмоктуй кров із ранки впродовж півгодини, весь час спльовуючи (але це можна робити, коли у роті немає поранень). Потім щільно перев'яжи руку чи ногу вище за місце укусу, але так, щоб вона не заніміла. І негайно до лікарні! 5. Якщо ти заблукав: — пригадай останню прикмету, на яку ти звернув увагу (повалене дерево, зламана гілка) і спробуй знайти до неї дорогу; — прислухайся — можливо, твої друзі зовсім поруч; — пам'ятай: мурашники завжди розташовуються з південного боку дерева, пенька або куща; а моху найбільше з північного боку. Але щоб скористатися цими прикметами, треба звернути увагу, у якому напрямі ти йшов із самого початку. Чого не слід робити: - пити воду з річок та озер. Найбільш надійні джерела води - струмки. Поблизу місць, де ви побачите мертвих рибу чи тварин, взагалі не можна навіть мити руки; - затримуватися біля поламаних дерев. Вони спираються одне на одне і можуть впасти, особливо під час вітру; - ходити біля боліт. Болотною водою також не можна користуватися. Поблизу болота, як правило, водиться багато гадюк; - контактувати із дикими тваринами. У людей і тварин ( олень, лисиця) близько 150 спільних хвороб. Тварини нападають на людину, якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. При явно агресивному поводженні тварин можна використовувати як засіб захисту вогонь або стукати палицею об дерево. - залишати їжу у вашому наметі або поряд з місцем вашого відпочинку; - ховатися під високими деревами та залишатися на галявині під час зливи з блискавкою, бо блискавка може вдарити у найвище місце. Небезпека від комах, кліщів, змій. Загрозу для здоров’я дітей, особливо для тих, хто потерпає від алергії, становлять оси (шершень, звичайна оса) і бджоли, змії, кліщі. При їх укусах під шкіру вприскується отрута, від якої може виникнути місцева або загальна реакція. Ступінь отруєння після укусів бджіл залежить від кількості одночасних укусів, місця ураження та індивідуальної реакції організму до бджолиної отрути. Найнебезпечнішими є укуси ротової порожнини. Місцева реакція добре відома кожному, кого хоч раз ужалила бджола або оса: сильний біль, сверблячка і печіння, почервоніння і набряк. Що слід робити ( при укусах комах): - видалити по можливості жало разом з отруйним мішечком, підчепивши нігтем, пінцетом, голкою; - промити ранку етиловим чи нашатирним спиртом; - прикласти до цього місця шматочок цукру, що сприяє витяганню отрути з ранки і перешкоджає розвитку набряку або льоду для зменшення болю; - дати випити міцного і солодкого чаю. Кліщі. Ці приставучі і кусючі носії кліщового енцефаліту найбільш активні у весняно-літній період. Для попередження цього захворювання при лісових прогулянках, зборів ягід, грибів, необхідно дотримуватись найпростіших запобіжних правил. Що слід робити ( для захисту): одяг повинен надійно закривати тіло. штани – заправлені у шкарпетки, на ногах – чоботи або щільно зав‘язані черевики. куртку наглухо закривають і заправляють у штани, обшлаги повинні щільно облягати кисті рук. комір і манжети можна змастити камфорною олією. вуха і волосся потрібно закрити косинкою або беретом. можна застосовувати засоби відлякування комах, так звані репеленти. Після повернення з лісу необхідно уважно оглянути одяг і тіло. Особливо уважно потрібно оглянути голову, шию, відкриті ділянки шкіри. Кліщі, які присмоктались, мають вигляд малопомітних чорних плямок, їх важко відрізнити від природних утворень на шкірі. Що слід робити ( при укусах кліщів): кліщів, що присмокталися, треба видалити( для того шкіру навколо кліща змащують ефіром, бензином, після цього паразит виходить самостійно); ранку потрібно змазати розчином йоду; вилучених кліщів спалити; якщо при видаленні кліща голівка його відірвалась і залишилась в товщі шкіри, потрібно звернутися в медичну установу для видалення голівки та введення гамма-глобіну і подальшого спостереження протягом трьох тижнів. Що слід робити ( при укусах змій): слід створити всі умови для негайного введення сироватки; забезпечити потерпілому нерухомість, оскільки надмірні рухи сприяють швидкому проникненню отрути в кров; звільнити кінцівки від взуття, шкарпеток, браслетів для попередження набряків; не перетягувати гумовим джгутом кінцівку вище місця укусу, бо це може призвести до порушення обміну речовин в ураженій ділянці; не надрізати краї рани, не відсмоктувати з неї кров, бо через пошкодження слизової оболонки ротової порожнини отрута може швидко потрапити у кров; дати випити значну кількість рідини (води, кави, чаю).

 

Консультація для батьків: 

«Ефективні методи оздоровлення дошкільників»

Дошкільний вік обґрунтовано вважають найважливішим періодом під час формування особистості.  Якщо раніше більше увагу приділяли активізації режиму дітей, формуванню умінь і навичок, то сьогодні фізичне виховання дошкільнят спрямоване на охорону і зміцнення психічного та фізичного здоров’я, підвищення захисних сил організму, вироблення звички до рухової активності та здорового способу життя, формування культури здоров’я.

Існує дуже багато сучасних  методів оздоровлення дітей.

Хатха-йога - це фізичні вправи, які допомагають дитині розвинути   гнучкість   хребта,   сформувати   струнку   поставу   та координацію рухів і згодом уникати таких захворювань, як сколіоз та кіфоз, зміцнити внутрішні органи і поліпшити загальний стан. Вправи з хатха-йоги  привчають до щоденного подолання труднощів, підвищують життєвий тонус і  працездатність, створюють    гарний  настрій.

Фітбол-гімнастика включає вико­нання гімнастичних вправ на великих надувних м’ячах різного розміру і конфігу­рації. Ці заняття сприяють корекції психомоторного, мовного, емоційного, загального психічного розвитку дітей дошкільного віку. Заняття на великих пружних фітболах, дозволяють в ігровій формі розвивати у дітей такі фізичні якості, як гнучкість, м’язову силу, спритність, координаційні можливості дитини, а також створюють сприятливий психоемоційний фон дитини.

 Фітбол-казки – це самостійні заняття з дітьми дошкільного віку, коли вихователь розповідає сюжет казки, супроводжуючи її вивченими раніше рухами. Увагу дітей прикуто до змісту казки і виконання вправ не є нудним і одноманітним повторенням.

Одним з основних нетрадиційних засобів оздоровлення дошкільнят, які мають відхилення дихальної системи є Тайцзи-цигун-терапія, здійснювана за принципом лаоської дихальної гімнастики. Подих є важливою ланкою дихальної гімнастики і використовується з метою лікування та профілактики підтримки психічного і фізичного здоров’я. Цілющі механізми лаоської дихальної гімнастики полягають у тому, що вони дають позитивний вплив на кору великих півкуль мозку і вегетативних центрів підкірки, на ендо­кринну, імунну, дихальну, серцево-судинну, травну, сечостатеву системи організ­му людини.

Шоугун-терапія - це ефективний засіб для розвитку і підвищення імунного стану людини, зокрема, дитини дошкільного віку. Шоугун-терапія - це робота з внутрішньою енергією за допомогою рук. Ще давньокитайській медицині були добре відомі зони на тілі людини, де сконцентрована практично повна інформація про внутрішні органи. Ці зони: долоні рук, вушні раковини, обличчя, ступні ніг. Пальці і долоні розглядаються як кінцеві чи початкові зони п'яти енергетичних каналів. Основу методики вправ шоугун-терапії становить спосіб концентрації енергії.

Масаж - це засіб терморегуляції, тактильний подразник, заспокійливий засіб для зняття втоми. Він підвищує опірність організму і корисний у будь-якому віці. Для зміцнення імунної системи дітей застосовуються різні види лікувально-профілактичного масажу, а саме: масаж стопи (у положенні стоячи або сидячи катати ступнею маленькі м’ячі з нерівною поверхнею, кульки); крапковий, «пляш­ковий», щіточковий масаж, масаж за допомогою махрової рукавички, «горіховий масаж» тощо. Усі види масажу можна проводити як в дитячому садку так і вдома.

Фітотерапія. Ефективність траволікування аніскільки не поступається іншим методам терапії. Фітотерапія застосовується при захворюванні всіх органів і систем людини, навіть, може застосовуватися як профілактичний засіб. Аромотерапія - лікування ароматами. Народний досвід минулого і дослі­дження вчених довели, що запахи здатні керувати настроєм і працездатністю.

 

Консультація для батьків

«Виховання громадянина починається з сім’ї»

 

       Патріотичне виховання – це виховання свідомого громадянина, патріота, набуття дітьми соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємин, формування потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної культури. Патріотизм – це не просто гучне слово, а глибоке почуття любові та відданості своїй Батьківщині, своєму народу, своїй культурі. Воно починається з малого – з любові до рідної домівки, до своєї вулиці, до казки, яку розповідає мама. Завдання нас, дорослих, – допомогти маленькому сердечку відчути цей зв'язок, виховати гордість за свою країну та бажання бути її гідним громадянином.

    

     Ви, напевно, замислюєтеся над тим, як виховати свою дитину доброю, чесною та успішною людиною. Але чи замислювалися ви, що виховання справжнього громадянина починається саме у вашій родині? Маленька дитина, як губка, вбирає все, що бачить і чує навколо себе, особливо від найближчих людей – вас, її батьків. Саме ви є першим і найважливішим прикладом для неї.

Що ж ви можете робити вже зараз, щоб закласти міцний фундамент громадянськості?

• Показуйте приклад поваги. Розмовляйте ввічливо з іншими, будьте терплячими, цінуйте працю інших людей. Дитина бачитиме і наслідуватиме цю поведінку.
• Виховуйте любов до рідного дому та країни. Розказуйте про своє місто чи село, про його історію та цікаві місця. Читайте українські казки та вірші. Слухайте українську музику.
• Навчайте бути відповідальними. Доручайте дитині нескладні домашні обов'язки, хваліть за їх виконання. Це допоможе їй зрозуміти важливість власного внеску в спільну справу.
• Розвивайте емпатію та співчуття. Звертайте увагу дитини на почуття інших людей, вчіть розуміти їхній стан. Заохочуйте допомагати тим, хто потребує допомоги.
• Виховуйте чесність та справедливість. Пояснюйте, чому важливо говорити правду та бути чесним у своїх вчинках. Обговорюйте з дитиною різні ситуації та допомагайте їй розуміти, що є справедливим, а що ні.

     Пам'ятайте, що кожна маленька справа, кожен ваш вчинок має значення. Виховуючи в дитині ці прості, але важливі якості, ви не лише робите її кращою людиною, але й виховуєте свідомого та відповідального громадянина своєї країни. 

Нехай ваші діти ростуть справжніми патріотами!

 Консультація для батьків "Бережімо світ навколо нас"

 Консультація для батьків:

«Залучення дітей до мистецтва 

в умовах сім’ї»

Дитинство — це пора, коли світ сприймається через емоції, образи, фантазії. Мистецтво — це один із найбільш природних способів пізнання світу дитиною. Саме через музику, малювання, казки, танець або гру дитина розвиває уяву, естетичний смак, вміння висловлювати свої почуття, а також розкриває власний внутрішній світ.

І хоча дитячий садок активно знайомить дітей із мистецтвом, саме родина є першою мистецькою школою. Атмосфера вдома, приклад батьків, традиції родини — усе це формує ставлення дитини до мистецтва на все життя.

Чому важливо долучати дитину до мистецтва вдома?

Ø Мистецтво розвиває емоційний інтелект. Діти краще розуміють свої почуття й почуття інших.

Ø Збагачує словниковий запас і образне мислення. Дитина вчиться описувати, порівнювати, фантазувати.

Ø Розвиває дрібну моторику, координацію, увагу, пам’ять.

Ø Допомагає дитині справлятися зі стресом, заспокоює.

Ø Формує впевненість у собі, коли дитина бачить результат своїх зусиль і отримує схвалення від батьків.

Як батьки можуть долучати дитину до мистецтва вдома?

1. Створюйте творче середовище
Виділіть вдома куточок для творчості: стіл, полицю з матеріалами (олівці, фарби, папір, ножиці, клей).
Важливо, щоб це місце було зручним, безпечним і доступним дитині.
Заохочуйте прояви творчості, навіть якщо вони неідеальні з погляду дорослого.

2. Малюйте разом
Малювання — доступна й улюблена дитяча діяльність.
Малюйте не лише фарбами, а й пальчиками, пісочком, на склі, у повітрі.
Малюйте під музику — нехай лінії та кольори «танцюють».

3. Слухайте музику
Слухайте різні жанри: класика, народні пісні, дитячі мелодії.
Запитуйте дитину: «Який настрій у цієї пісні?», «На що вона схожа?»
Попросіть зобразити музику — кольорами, жестами, танцем.

4. Читайте й інсценізуйте
Читайте казки, вірші, розповіді.
Спробуйте розіграти сценки, придумати свої кінцівки, зобразити героїв у грі.
Можна зробити домашній театр: з іграшками, ложками, пальчиковими ляльками.

5. Залучайте до прикладного мистецтва
Виготовлення листівок, сувенірів, аплікацій — усе це захоплює дітей.
Якщо у вас є традиції вишивання, ліплення, дерев’яної творчості — діліться ними з дітьми.
Робіть творчі поробки на свята — разом прикрашайте оселю.

6. Відвідуйте мистецькі події
Ходіть разом на виставки, концерти, дитячі спектаклі.
Після події обговоріть із дитиною, що їй сподобалося, що було незвичним.

Не забувайте робити фото на згадку та малювати враження вдома.

Поради батькам:

Ø Будьте прикладом. Якщо дитина бачить, що ви щось малюєте, співаєте, фотографуєте — вона теж захоче.

Ø Не критикуйте. Творчість — це особистий прояв. Цінуйте зусилля, а не результат.

Ø Хваліть щиро. «Ти такий уважний до деталей!» замість «Ого, ти геній!»

Ø Зберігайте дитячі роботи. Альбом, папка, стіна у кімнаті — це надає значення їхній творчості.

Ø Залучайте інших членів родини. Малювати разом із бабусею, танцювати з татом — це дорогоцінні спогади.

 

Мистецтво не вимагає спеціальних знань чи талантів. Воно вимагає любові, часу й бажання бути поруч. Пам’ятайте: коли ви творите разом із дитиною — ви не просто розважаєтесь, ви будуєте її майбутнє, сповнене краси, чуттєвості й гармонії.

                             Консультація для батьків

«Гра як засіб екологічно-естетичного виховання»

           Навчити дітей бачити красиве - справа складна. Якщо батьки самі щиро люблять природу і дбайливо ставляться до неї, вони зможуть передати ці почуття дітям. Діти дуже спостережливі і чуйні до слів, настрою дорослого, вони швидко бачать позитивне і наслідують своєму наставнику. Любов до природи означає не тільки певний душевний стан, сприйняття її краси, а й її розуміння, її пізнання.

                                       

        Перебуваючи разом з дітьми в парку, помилуйтесь його красою, погодуйте білочку горішками. Акцентуйте увагу дітей на тому, що вона жива істота і також хоче їсти.

 В теплий осінній день, перебуваючи з дітьми біля водойми, зверніть увагу дітей, яка вода в ній - чиста чи брудна? Хто мешкає у водоймі? Зверніть увагу дітей на те, що і рослинам, і тваринам, і птахам, як і людям, вода потрібна чиста.

Завдання полягає в тому, щоб підвести дітей до світоглядних висновків: про єдність і різноманітність природи. Зв’язках і взаємозв’язках між різними об’єктами природи, постійними змінами у природі та її розвитку. Паралельно з цим йде формування  у дітей здатність естетично ставитись до світу, сприймати і оцінювати прекрасне, своєю діяльністю множити красу навколишнього.

Задовольнити дитячу допитливість, залучити дитину до активного освоєння навколишнього світу, допомогти їй оволодіти засобами пізнання зв’язків між предметами і явищами дозволить саме гра. Відображаючи враження від життєвих явищ в образах гри. Діти відчувають естетичні та моральні почуття. 

Гра сприяє поглибленому, розширенню їх уяви про світ. Чим різноманітніші за змістом ігрові дії, тим цікавіше і ефектніше ігрові прийоми. Гра вимагає від дитини бути уважним учасником спільної гри однолітками, він повинен запам’ятати  всі позначення, повинен швидко збагнути. Як вчинити в несподіваній ситуації. З якої треба правильно вийти. 

ЕКОЛОГІЧНІ КАЗКИ ТА ІГРИ ДЛЯ ДОШКІЛЬНЯТ 

https://www.youtube.com/playlist?list=PLJTzVUMEfWcUnGgGTu6n2nUKBjYjmuJTb

Грайтеся, любіть та виховуйте своїх діток!

 

Практичний порадник

«МУЗИКОТЕРАПІЯ

ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ  

ЕМОЦІЙНОГО ЗДОРОВ'Я ДОШКІЛЬНИКІВ»

Музикотерапія — це процес, у якому застосовується музика та всі сторони її впливу — емоційна, фізична, інтелектуальна, соціальна, естетична і духовна — з метою покращення чи збереження здоров'я  людини.

У залежності від активності дітей, ступеня їх участі в музично-процесі і поставлених завдань музикотерапії, вона може бути представлена ​​у формі:

активної, коли діти активно висловлюють себе в музиці,

пасивної, коли дітям пропонують тільки прослухати музику і

інтегративної,  коли поряд з музикою задіяні можливості інших видів мистецтва: малювання під музику, музично-рухливі ігри, пантоміма, пластична драматизація під музику, створення віршів, малюнків, оповідань після прослуховування музики та інші творчі форми. Музично-терапевтичні методи, як правило, підбираються індивідуально.

Музикотерапія - це один із самих безпечних і доступних способів лікування і запобігання багатьох захворювань. Правильно підібрана музика здатна поліпшити обмін речовин, привести в норму ритм дихання, тиск, пульс і в цілому зробити благотворний вплив на весь організм.

Дитячий організм більш чутливий до всіх видів впливів і музика є воістину цілющим засобом, яке здатне  зробити дитину здоровішою.

Особливий вплив справляє музика на емоційний та психічний стан дитини. Зберіть колекцію улюблених творів, які діють заспокійливо або піднімають настрій, і включіть їх до прослуховування в дитячий розпорядок дня. Такі емоційні розвантаження сприятимуть релаксації, відновленню сил, гарному настрою та самопочуттю, розвитку уяви.

У такій музичній «аптечці» обов'язково повинні бути Моцарт, Бетховен, Бах, Шуберт, Шуман. Класична музика діє розслаблююче, знімає втому, заспокоює, покращує настрій і сон, підвищує здатність до інтелектуальної діяльності і навіть зміцнює імунний захист організму.

Найбільший лікувальний ефект для серця відзначається при прослуховуванні струнних інструментів - гітари, скрипки, віолончелі, альта, арфи.

  Музичні інструменти впливають на різні органи:

v    легені люблять арфу,

v    серце – гітару,

v    шлунок – клавішні інструменти,

v    печінка – флейту,

v    підшлункова залоза – трубу,

v    щитовидна залоза – фортепіано,

v    нирки – саксофон,

v    хребет – барабан,

v    товстий кишечник – губна гармоніка,

v    тонкий кишечник – скрипку,

v    жовчний міхур – гобой тощо. 

          Ніщо так ефективно не знімає біль, як органна музика Баха. Позитивний вплив  органу важко переоцінити.  Він  увібрав в себе звуки багатьох інструментів і є найпотужнішим регулятором енергетики.

Симфонічний оркестр, поєднуючи гармонійне злиття багатьох інструментів, здатний лікувати і підтримувати людину. Поєднання скрипки, фортепіано та гітари особливо улюблені маленькими дітьми.

Виділяють 2 основні типи музики за її впливом на поведінку і стан людини, а саме:

-        заспокійливу музику, що характеризується правильністю ритму, передбачуваністю динаміки й гармонійність звучання,

-        стимулюючу музику, що підвищує енергійність людини, спонукає до діяльності і збуджує емоційність.

Для підтримання фізичного та психічного здоров’я дітям корисно брати участь у різноманітних іграх, танцювати і виконувати фізичні вправи під супровід класичних музичних творів бадьорого характеру – мажорних, радісних, піднесених. Такими є, наприклад, більшість п’єс з дитячих альбомів різних композиторів. Проте слід зауважити, що найбільший музично-терапевтичний вплив на дітей все ж має цілеспрямоване слухання музичних творів.

Оскільки у наш час навіть маленькі діти відчувають шалений ритм життя, то часто бувають нервовими, некерованими, агресивними. Якщо такі психологічні зміни у своїх вихованців помітив педагог, він має обов’язково надавати їм можливість слухати якомога більше спокійної музики.

Бажаного терапевтичного ефекту можна досягти лише за умови щоденного проведення «сеансів» слухання музики. Йдеться про мимовільне слухання дітьми спеціальної оздоровчої музики тоді, коли вони залучені до будь-якого виду діяльності, не пов’язаного з вербальним спілкуванням – малювання, ліплення, виконання фізичних вправ тощо. Найоптимальніша періодичність та тривалість таких музично-терапевтичних «сеансів» слухання музики для дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку – щоденно по 30 хвилин.

Музичний матеріал для музично-терапевтичних занять треба добирати дуже ретельно. Насамперед, потрібно намагатися знаходити позитивно-ліричні твори класичних композиторів з гармонійним поєднанням мелодії та ритму,а також звертати увагу на їх назви. Як показує практика, слухання творів з назвами трагічного характеру або такими, що пов’язані з негативними образами, можуть викликати у дітей відчуття страху, надмірного переживання , тривоги тощо.

Насамперед, варто приділяти увагу класичним творам, спеціально написаним для дітей. Якщо ж є бажання застосувати на своєму занятті класичну музику, яка не розрахована суто на дитяче сприймання, головним критерієм під час добору такої музики має бути інтуїція та власний смак педагога. Позаяк все ж потрібно звертати увагу на гучність музики, її темп та драматичність.

Орієнтовний репертуар класичних музичних творів, які доцільно використовувати:

·  «Дитячий куточок» К. Дебюссі;

· «Карнавал тварин» К. Сен-Санса;

·  «Музичні моменти» Ф. Шуберта;

· «Дитячі сцени» Р. Шумана;

· «Добре темперований клавір» Й-С. Баха;

·  «Багателі» Л. Бетховена;

· «Пісні без слів» Ф. Мендельсона;

· «Маленька нічна серенада» В. А. Моцарта

 

Доцільно також поєднувати звучання шедеврів класичної музики зі звуками живої природи: дивовижними за красою звуками голосів птахів, дельфінів, китів, диких тварин; стрекотінням коників, цвіркунів; гуркотом громовиці, шумом дощової зливи, океанічних хвиль тощо.

І наостанок, головна рекомендація педагогам: аби ваші музично-терапевтичні заняття подобалися дітям, вони, насамперед, мають подобатися вам. Все, що робите, має надихати та дарувати насолоду – інакше діти не виявлятимуть інтересу ні до музики, ні до заняття. Якщо врахуєте ці поради, неодмінно відчуєте користь для здоров’я та гармонійного розвитку не лише своїх вихованців, а й самих себе.