«Експрес-допомога: знижуємо напруження та долаємо тривогу в умовах невизначеності»

Мета консультації: 

- Надати практичні рекомендації щодо управління стресом. 

- Допомогти батькам розпізнавати ознаки тривоги у себе та дітей. 

- Сформувати навички емоційної саморегуляції та підтримки дітей у складних ситуаціях. 

1. Що таке стрес та тривога?

Стрес:

Це природна реакція організму на виклики. Помірний стрес стимулює активність, але хронічний виснажує фізичні та емоційні ресурси. 

Тривога: 

Стан підвищеного занепокоєння через невизначеність, що може бути короткочасним або тривалим. Вона часто впливає і на дорослих, і на дітей. 

2. Як розпізнати стрес у себе та своїх дітей?

У батьків:

- Часта дратівливість. 

- Порушення сну. 

- Постійне відчуття втоми. 

- Втрата концентрації. 

У дітей:

- Замкнутість або надмірна збудливість. 

- Зміни у поведінці (плаксивість, агресія). 

- Порушення сну. 

- Зниження апетиту. 

- Часті скарги на дискомфорт або болі без явних причин. 

3. Практичні поради для батьків: як знизити напруження

Для себе:

1. Прийміть свої емоції: 

   Визнайте свої переживання. Не соромтеся просити підтримки у близьких чи фахівців. 

2. Дотримуйтеся розпорядку дня:

   Регулярність дій (харчування, відпочинок, прогулянки) створює відчуття стабільності. 

3. Фізична активність: 

   Щоденні прогулянки, легкі вправи чи йога допомагають впоратися зі стресом. 

4. Техніки релаксації:

   - Дихальні практики: глибокий вдих, затримка на 3–5 секунд, видих. 

   - Медитація чи спокійна музика перед сном. 

Для дітей:

1. Приділяйте увагу:

   Розмовляйте з дитиною, вислуховуйте її без осуду. 

2. Ігри на свіжому повітрі:

   Активні ігри або вправи допомагають малечі розслабитися. 

3. Емоційна підтримка: 

   Запропонуйте дитині малювати свої емоції, створювати історії або грати в рольові ігри. 

4. Як говорити з дитиною про тривогу?

1. Прості пояснення: 

Наприклад, "Ми всі можемо хвилюватися, але ми разом, і це допоможе нам впоратися". 

2. Використовуйте казки чи метафори:

   Розкажіть про "хмаринку турбот", яка з часом розсіюється. 

3. Розвивайте впевненість:

   Хваліть дитину за навіть найменші досягнення. 

5. Практичні вправи для зняття напруження

1. "Повітряна кулька": 

   Запропонуйте дитині уявити, що вона кулька, яка надувається (вдих), а потім повільно здувається (видих). 

2. "Кольоровий дощ":

   Разом уявіть, що на вас падають краплі спокою та радості у вигляді кольорового дощу. 

3. "Скринька щастя": 

   Разом з дитиною створіть скриньку, в яку щодня складатимете записки про приємні події. 

6. Як зберегти свій ресурс?

- Перерви:

   Виділіть 15–20 хвилин на день тільки для себе. 

- Здоровий сон: 

   Мінімізуйте перегляд новин перед сном. 

- Спілкування:

   Діліться своїми почуттями з близькими або друзями. 

7. Коли варто звернутися до фахівців?

- Якщо тривога чи стрес заважають щоденній діяльності. 

- Якщо у дитини тривають ознаки напруги понад 2–3 тижні. 

Висновок:

Складні часи потребують терпіння та підтримки. Ваш спокій, увага та любов допоможуть дитині відчути впевненість та безпеку. Пам'ятайте: емоційна рівновага дорослих — це міцний фундамент для психологічного здоров’я дітей. 

Рекомендація:

Ви можете звернутися до психолога або скористатися гарячими лініями підтримки, якщо відчуваєте, що самостійно впоратися складно.

 Консультація для батьків

Артикуляційна гімнастика в домашніх умовах шляхом використання ейдетичних завдань

  Серед дітей дошкільного віку найпоширенішою порушення мовленнєвого розвитку.

  Формування правильної звуковимови вимагає великої, клопіткої , системної роботи, неабияких зусиль дитини та уваги й терпіння зі сторони дорослих. Щоб  дитина навчилася правильно вимовляти звуки, їй потрібно навчитися здійснювати складні артикуляційні дії, спостерігати за роботою артикуляційного апарату, зосереджувати увагу на окремих моментах артикуляції, знаходити спільне та відмінне в положенні органів мовлення та свідомо керувати рухами активних органів, контролювати їхню роботу.

  Вироблення точних, повноцінних рухів і дій, відпрацювання їх, об’єднання простих рухів у складні, відчуття артикуляційної постави – усе це досягається у процесі виконання дітьми спеціальних тренувальних вправ – артикуляційної гімнастики. Успіх роботи багато в чому залежить від застосування різноманітних, цікавих для дітей форм роботи, оскільки під час тривалого виконання одноманітних артикуляційних вправ діти швидко втомлюються, часом втрачають інтерес до занять. Щоб цікаво було дітям займатись, потрібно використовувати різні способи подачі навчального матеріалу, і одним із них є ейдетика. Саме ейдетика розмовляє з дошкільниками їхньою мовою. Вона залучає всі аналізатори дитини: дозволяє побачити, почути, відчути. У дітей розвивається логічне й асоціативне мислення, уява, творчі здібності.

  Ознайомимося з деякими ейдетичними прийомами та варіантами їх застосування в домашніх умовах під час виконання артикуляційної гімнастики.

  Успішне навчання та розвиток дітей, безперечно, потребує поєднання занять із грою, використання художнього слова, цікавого ілюстративного матеріалу. Дитина, захоплюючись, не помічає, що її навчають, а тому легше і швидше долає труднощі, набуває необхідних навичок і знань. Ігрові прийоми проведення артикуляційної гімнастики знімають у дітей напруження, заохочують їх до наступних корекційних занять, надають упевненості у своїх силах, а спеціально дібрані римовані рядки до кожної вправи виховують у дитини увагу до звукового ладу мови, сприяють розвитку мовленнєвого слуху.

  У логопедичній практиці, як відомо, прийнято користуватися певними умовними назвами окремих вправ «Жабки», «Хоботок», тощо, рекомендується використовувати також знайомі дітям картинки-символи із зображенням конкретних предметів, що асоціюються з певними рухами, положеннями органів артикуляційного апарату. Символи-картинки з відображенням певних артикуляційних вправ слугують зоровою опорою.

Як проводити артикуляційну гімнастику в домашніх умовах ?

1) Перед усім пам’ятайте, що саме вчитель-логопед правильно підбере артикуляційні вправи, які потрібні вашій дитині.

2) Дотримуйтесь певної послідовності у їх виконанні – від простих до більш складних.

3) Спочатку вправи виконуйте у повільному темпі, обов’язково перед дзеркалом.

4) Кожне заняття для дитини має бути цікавим. На перших заняттях можна обмежитися і дворазовим виконанням вправи, головне, щоб вона була виконана правильно, якісно. Потім кількість повторень збільшується до 10-15 разів.

5) Коли дитина навчиться виконувати рухи, відчувати положення органів артикуляційного апарату, дзеркало можна прибрати.

6)Для дітей потрібна зорова опора, тому доречно використовувати картки із зображенням артикуляційних вправ та символи-картки.

7) Позитивно налаштуйте дитину на роботу, наприклад, прочитайте веселий віршик, запропонуйте загадку. Покажіть символ-картку, зверніть увагу на зображення , запитайте про яку артикуляційну вправу подумала дитина дивлячись на символ-картку, а вже потім починайте виконання вправ.

Наприклад:

1. Артикуляційна вправа «Жабки»

 ( на символ-картці зображення жабки). Запитання: «Про яку артикуляційну вправу ти подумав (ла)?». Відповідь дитини. Дитина уважно слухає віршик, пригадує правильне виконання вправи та виконує її. Аналогічна робота проводиться із наступними вправами.

Жабка їсти захотіла,   

враз взялась вона

за діло -

наловила аж сім мух,

тому й рада :

рот - до вух!

Рота трохи відкрити. Посміхнутись, губи розтягнути так, щоб було видно верхні зуби. Утримувати таке положення під лічбу 10-15 секунд.

2. Артикуляційна вправа «Хоботок»

В зоопарку ми були,

там великі є слони.

А маленький Раві                  

привітався з нами.

Хобот свій він витягав,

«Всім привіт!»- немов казав.

Щоб йому відповісти,

Хоботок зроби і ти.

Краще губи витягай,

Раві швидше привітай.

Витягнути губи сильно вперед, напружити, як при вимовлянні звука У.

3. Артикуляційна вправа «Лопаточка»

Широким я язик зроблю,

на нижню губу покладу.

Гарна вийшла і пласка                 

моя лопатка з язика.

Жаль, така лопатка

не скопає грядки.

Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не дрижав. Утримувати у такому положенні 10-15 секунд.

 

 ПАМ'ЯТКА

Правила поведінки  в умовах надзвичайних ситуації

 воєнного характеру

Необхідно:

·        зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

·        не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;

·        завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);

·  знати місце розташування захисних споруд цивільного захисту поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях;

·        при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільного захисту (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;

·        уникати місць скупчення людей;

·        не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;

·        у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);

·        при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;

·        посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;

    у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду , сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;

·        надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за необхідності військових;

·        у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

Не рекомендується: 

·        підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

·        спостерігати за ходом бойових дій;

·        стояти чи перебігати під обстрілом;

·        конфліктувати з озброєними людьми;

·        носити армійську форму або камуфльований одяг;

·        демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

·        підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється: 

·        перекладати, перекочувати з одного місця на інше;

·        збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;

·        намагатися розряджати і розбирати;

·        виготовляти різні предмети;

·        використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;

·        приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном "101" та "102".

 

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ:

 «Використання АРТ - техніки для психологічного

 розвантаження дітей під час та після війни»

         Війна приносить із собою не лише фізичні загрози, але й емоційні потрясіння, які особливо сильно відображаються на дітях. У ці важкі часи арт-терапія стає важливим інструментом для допомоги дітям розслабитися, переключитися на щось позитивне і відчути себе у відносній безпеці. Це не просто малювання чи ліплення, а процес, що дозволяє дітям висловлювати свої емоції, позбавлятися стресу і знайти внутрішній баланс.

Як арт-терапія допомагає дітям під час війни?

1.    Висловлення емоцій через творчість

Діти не завжди можуть словами пояснити свої страхи, тривоги чи переживання. За допомогою малюнків, аплікацій або ліплення вони можуть виразити те, що відчувають всередині. Це дозволяє їм “вивільнити” свої емоції, не тримаючи їх у собі.

2.    Перемикання уваги на позитив

Під час творчого процесу діти можуть відволіктися від тривожних подій навколо. Вони концентруються на тому, що роблять своїми руками, чи це малювання природи, створення фігурок із глини чи вирізання паперових виробів. Це допомагає їм зосередитися на позитивних емоціях і знизити рівень стресу.

3.    Відчуття контролю та безпеки

У процесі творчості діти мають можливість створювати щось власне, що дає їм відчуття контролю над своїм оточенням. У часи війни, коли контроль над подіями зовні майже відсутній, це дуже важливо для формування відчуття безпеки.

4.    Розвиток навичок самоусвідомлення

Арт-терапія допомагає дітям краще усвідомлювати свої емоції та навчитися з ними працювати. Діти починають розуміти, що можна не лише боятися чи хвилюватися, але й створювати щось прекрасне навіть у складні моменти.

5.     Створення спільного простору для спілкування

Групові арт-терапевтичні заняття сприяють комунікації між дітьми. Вони можуть обмінюватися ідеями, обговорювати свої роботи, підтримувати одне одного. Це формує відчуття спільноти, що є важливим під час стресових періодів.

                                  Які форми арт-терапії можуть допомогти?

·        Малювання: Діти можуть малювати свої емоції, мрії або фантазії. Це один із найпоширеніших та найефективніших методів арт-терапії.

·        Ліплення з глини чи пластиліну: Такий вид творчості допомагає розвивати моторику та знижувати напруження.

·        Колажі: Створення колажів з паперу чи інших матеріалів дозволяє дітям візуалізувати свої думки і бажання.

·        Аплікації: Це допомагає дітям зосередитися на деталях і структурувати свої думки.

Арт-терапія як можливість відчути безпеку

         У світі, де багато чого здається неконтрольованим і небезпечним, арт-терапія створює для дітей “безпечний простір”. Вони можуть вільно творити, не боячись помилок або осуду. Це простір, де їхні думки і почуття приймаються, а творчий процес допомагає знайти внутрішній спокій.

         Важливо пам’ятати, що арт-терапія — це не лише інструмент розваги, але й серйозний метод емоційної підтримки. У наш час, коли діти стикаються з такими викликами, як війна, ця методика дозволяє їм розвиватися емоційно, залишаючись вільними від страхів та негативу.

         Підтримка творчості в цей період — це важливий крок до збереження психологічного здоров’я дітей. Тож, запрошуємо вас заохочувати малюків до творчості, створювати з ними щось нове, даруючи їм спокій і впевненість у майбутньому.