Консультація для батьків
«Формування любові
до Батьківщини на основі
вивчення
національних культурних традицій»
Виховання любові до Батьківщини - важливе завдання морального виховання підростаючого покоління. Вітчизняні педагоги вважають за необхідне «...так керувати процесом виховання, щоб вже з дошкільного віку дітей турбувало теперішнє і майбутнє Вітчизни» (В.А. Сухомлинський)
«Будь сином
своєї батьківщини, глибоко відчуй свій зв'язок з рідною землею, по-синівськи
стався до неї, поверни сторицею те, що отримав від неї».
(К.Д
Ушинський)
Про
важливість залучення дитини до культури свого народу написано багато, оскільки
звернення до національної спадщини виховує повагу, гордість за землю, на якій
живеш. Саме акцент на знання історії народу, його культури допоможе в
подальшому з повагою та інтересом ставитися до культурних традицій інших
народів. Почуття любові до Батьківщини розвивається під впливом виховання.
Ставлення до батьківщини, її культури, історії, мови передається від батьків до
дітей. На основі любові до близьких людей - до матері, батька, бабусі, дідуся,
до рідної природи у дітей виховується інтерес до більш широкого кола явищ.
Молодшому
дошкільнику 3 - 4 років доступна лише зовнішня сторона невеликого кола
суспільних подій. Святкує разом з батьками День Незалежності України, День
міста Вінниці, Різдво, Великдень, не намагаючись розібратися в їх причинах. Дитина просто радіє веселому святу. Відчуття Батьківщини починається з захоплення тим,
що малюк бачить перед собою, чому він дивується і що викликає відгук у його
душі. Вже в цьому віці на близьких і конкретних прикладах діти знайомляться з
соціальною стороною спостережуваних явищ.
Дітей
старшого віку знайомлять з більш широким колом подій. Їм даються деякі
відомості про суспільне життя на основі розповідей, книг, показу ілюстрацій,
картин. Дітей цього віку в доступній формі знайомлять зі змістом, сенсом,
значенням деяких суспільних явищ, на основі вже наявних конкретних знань можна
поступово давати початкові уявлення про столицю України, про великі міста, про
рідне місто Вінницю.
У нашій
країні велике значення надається вивченню культурно-національних традицій
українського народу. Актуальним питанням спільної роботи ЗДО та сім'ї є виховання дітей в дусі дружби і взаєморозуміння народів, в дусі
глибокої поваги до рідної культури, культури народів спільного проживання.
Любов до сім'ї - цінна риса, на її основі легше виховувати більш складні
почуття і високі моральні якості.
З метою
виховання у дітей любові до Батьківщини використовуються прогулянки та
екскурсії, читання книг, розглядання ілюстрацій, бесіди про побачене,
прочитане, розповіді вихователя та його пояснення, відповіді на запитання
дітей.
Любов до
рідної природи, почуття невід'ємна від почуттів любові до Батьківщини. Красу
природи відобразили в своїй музиці композитори, в картинах - великі художники.
Народні пісні про природу рідного краю відомі нам ще з раннього дитинства.
Особливе місце серед них займають колискові пісні.
Картини
українських художників діти повинні наочно бачити на репродукціях і листівках.
Любов до рідного міста виховується при ознайомленні дітей з його визначними пам'ятками - новими будинками, красивими місцями, парками, пам'ятниками культури. Дітей слід привчати бачити ті зміни, які відбулися у рідному місті.
Для
виховання любові до свого народу, своєї Батьківщини величезне значення має
засвоєння дитиною рідної мови. У народній мові відбивається життя рідної
країни, її природа, особливості праці людей, традиції, звичаї.
«Чим глибше
ми увійшли в мову народу, тим глибше увійшли в його характер» - писав К. Д.
Ушинський.
Із
засвоєнням рідної мови дитина засвоює безліч понять, народних поглядів, у неї виховується смак до рідного слова, любов до народу, мовою якою говорить вона і
його батьки.
Особливо широко у вихованні дітей має застосовуватися народна творчість. Вона близька і зрозуміла дітям, і діє на них своєю чарівною простотою. Великий вплив на дітей справляє народна казка. В її образах дітям розкриваються звичаї і традиції народу, його характерні риси, його бажання і мрії, віра в правду і справедливість, відраза до жадібності і жадібності, ненависть до пригнічення. Казка стає надбанням дитини, впливає на його моральне виховання, сприяє вихованню любові до народу, до рідної природи, рідної мови.
У виховній роботі широко використовуються народні пісні, народні ігри, що відображають життя народу, його працю, побут і художні смаки.